Замість того, щоб зробити світ безпечнише, про що кандидат у президента США Дональд Трамп обіцяв під час своєї передвиборчої кампанії, за час його другої каденції спалахує вже друга війна. Першу — між Індією та Пакистаном — він власноруч зміг погасити, зробивши досі невідомі громадськості пропозиції обом ворогуючим сторонам. В другу він втягнув Америку і цей конфлікт наразі набирає обертів, затягуючи все нових та нових союзників Білого дому.
Війна між Іраном та Ізраїлем не буде легкою прогулянкою для Трампа, як і для усієї світової економіки. І мова навіть не про те, що Іран видобуває близько 3,3 мільйона барелів сирої нафти на день, а також 1,3 мільйона барелів конденсату та інших рідин, які можуть не потрапити на світовий ринок. Мова про блокування Ормузької протоки, рішення про що ухвалив парламент Ірану 23 червня. У такому випадку світ на деякий час буде без енергетичних ресурсів одразу шести нафтодобувних країн регіону.
Чим важлива Ормузька протока
Ормузька протока розташована на південному сході Близького Сходу, між Іраном на півночі та Оманом і ОАЕ на півдні. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою, а далі — з Аравійським морем і Індійським океаном. Протока простягається на 195 км у довжину, а її ширина змінюється в межах від 55 до 95 км. Серед основних портів, розташованих поблизу протоки, — Бендер-Аббас (Іран) та Ель-Хасаб (Оман).
Головне призначення цього водного шляху — доставка “чорного золота” від нафтовидобувних країн Перської затоки (Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ) до головних споживачів. Ормузька протока територіально поділена між трьома державами. Її північне узбережжя перебуває під контролем Ірану, тоді як південна частина прилягає до Об’єднаних Арабських Еміратів і до оманського напіванклаву.
Через Ормузьку протоку проходить велика частина глобальних постачань нафти та природного газу світу. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою і відкритим океаном, слугуючи єдиним морським маршрутом для експорту нафти з більшості країн Близького Сходу. Через протоку транспортується приблизно 20-30% світового морського експорту нафти, а також значні обсяги скрапленого природного газу.
Які наслідки блокування
В першу чергу порушення логістичних маршрутів енергетичних ресурсів призведе до різкого зростання цін на нафту і газ. Інвестиційний банк Goldman Sachs повідомив про високу ймовірність перебоїв у постачанні нафти і газу через Ормузьку протоку. Банк зазначив, що у разі перекриття протоки наполовину на місяць, з подальшим 10%-вим зниженням потоку протягом 11 місяців, ціна на нафту Brent може короткочасно досягти 110 доларів за барель.
Ціни на нафту 23 червня підскочили до максимуму з січня (до 78,5 доларів за барель марки Brent) після того, як США приєдналися до ударів Ізраїлю по ядерних об’єктах Ірану. У Goldman Sachs вказали, що ф’ючерсні ринки вже закладають імовірність блокування Ормузької протоки на рівні 52%. Ці дані банк отримав з майданчика Polymarket, незважаючи на обмеженість такого роду прогнозів. Така ситуація викликає побоювання серед учасників ринку.
Подальша ескалація конфлікту, на думку експертів, призведе до енергетичної кризи, на зразок 2022 року, коли ціна за барель нафти піднялася до 200 доларів, а газ постійно встановлював ценові рекорди.
Наразі експерти називають такі наслідки перекриття Ормузької протоки:
- Стислий глобальний шок: зростання цін на нафту до $110–200/барель, газу – до €100–200/MWh;
- Високі страхові та поставочні витрати;
- Інфляція та хвиля економічної нестабільності;
- Потенційні вигоди для Росії (через підвищення цін);
- Можливий військовий конфлікт та геополітична напруга.
Попередження від США
Нагадаю, що у своєму травневому блозі для investnews.com.ua під назвою “Дональд Трамп починає дотискати ціни на нафту”, я розповідала про плани 47 президента США на дешеві енергоресурси. Звісно, нафта по 200 доларів за барель його не влаштовує. Тому американський лідер буде включати усі свої ресурси, щоб не допустити кризи 2022 року.
Поки що він почав із гучного попередження.
“Усі, тримайте ціни на нафту низькими! Я стежу! Ви граєте прямо на руку ворогу. Не робіть цього!”, – звернувся до нафтотрейдерів Трамп 23 червня.
Одночасно він закликав американських нафтовиробників збільшити видобуток нафти, написавши:
«Міністерству енергетики: свердлить, МАЛИШ, свердлить!!!» І я маю на увазі ЗАРАЗ!!!»
Вже на наступний день Трамп оголосив про завершення війни на Близькому Сході, що пізніше підтвердив і кабінет міністрів Ізраїлю.
Наразі рух нафтових танкерів у Ормузькій протоці залишається практично незмінним, хоча власники деяких суден вже шукають альтернативні шляхи перевезення. Спільний морський інформаційний центр, який щодня надсилає сповіщення судноплавній галузі в регіоні на основі військово-морської інформації, заявив, що рівень загрози «підвищився» з «серйозними наслідками для судноплавства», якщо рішення іранського парламенту закрити протоку буде виконана.
У неділю, 22 червня, 67 суден рухалися на схід і 50 на захід, що перевищує середній показник цього місяця, коли протокою щодня проходили 114 суден. Але відповідає трафіку минулого понеділка, коли 65 суден виходили з Перської затоки та 53 судна заходили.
Тож поки що можна констатувати, що світ дійсно знаходиться на порозі енергетичної кризи, через яку буде мати негативні наслідки світова економіка. Лише додатковою американською нафтою залити її не вдасться. Звісно, тут би не завадила допомога союзників, наприклад, як це пропонував Трамп із бітумінозними пісками з нафтою Канади. Однак Трамп вже встиг розсваритися із найближчими партнерами США, тому нафта по 200 доларів наразі виглядає реальністю. Хоча 24 червня США та Ізраїль повідомили про закінчення війни з Іраном. Але поки що Тегеран не дав відповіді.
