Доволі несподівано нафтодобувні країни отримали ще один удар по ціноутворенню на їх ключовий ресурс. Через бажання Ізраїлю позбутися войовничого сусіда, на цьому тижні ціни на нафту почали зростати. Це не лише не дає змоги цим країнам реалізувати вже накопичені величезні запаси “чорного золота”, але й підриває американському лідеру Дональду Трампу реалізацію обіцянки по дешевим енергоресурсам. У нього вже майже була у кишені ціна по $60 за барель марки Brent, але війна на Близькому Сході все зруйнувала.
Ситуація на ринку нафти
16 червня Brent підскочила на 5,5% на відкритті торгів, потім скоротила зростання до майже 72 доларів за барель на вечірніх торгах. Це найвищі котировки із січня. West Texas Intermediate торгувалася в районі 74 доларів. Це було найбільше денне зростання з часів повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році.
Однак уже на початку цього тижня ринок частково остудився: 16 червня Brent опустився до $73 (-1.2%), WTI до $70 (-1.1%), оскільки вихідними активні бойові дії не порушили фактичні поставки нафти.
Причиною коливання цін стали ракетні обстріли ЦАГАЛ нафтової інфраструктурі Ірану. Це призвело до зупинки видобутку на платформах найбільшого іранського газового родовища Південний Парс. Воно є найбільшим у світі газоконденсатним родовищем, розташованим у Перській затоці приблизно за 100 км від берегової лінії і розділене ірано-катарським кордоном.
За інформацією іранського агентства Tasnim, удар Ізраїлю спричинив потужний вибух і подальшу пожежу на переробному заводі. Газ, що видобувається на цьому родовищі, в основному використовується всередині країни, а його експорт обмежений через міжнародні санкції. Однак у процесі видобутку також виробляється так званий конденсат, який Іран активно експортує за кордон.
Під час цієї війни постраждала також ізраїльська нафтопереробна галузь, оскільки іранці завдали ракетного удару по Хайфському нафтопереробному заводу. Згідно опублікованому комюніке для Тель-Авівської біржі цінних паперів, підприємство вимушено було повністю зупинити роботу підприємства через збитки, завдані іранськими ракетами.
Прогнози експертів
Наразі зрозуміло, що поки Ізраїль буде продовжувати свою операцію “Народ як лев”, ціни на нафту будуть зростати. Наразі ані Ізраїль, ані Іран йти на мирні поступки не збирається, хоча Дональд Трамп вже кілька разів казав, що, за його інформацією, ці країни шукають способу домовитися.
«Адміністрація Трампа твердо переконана, що це можна вирішити шляхом продовження переговорів із США», – зазначив CNN представник Білого дому.
Короткостроковий прогноз
Як відзначив Гаррі Чілінгуріан з Onyx Capital Group, ринок зараз реагує передусім на ризики для нафтових потоків: доки видобувні та експортні потужності не зачеплені і Іран не намагається перекривати Ормузьку протоку, паніки в ціні менше.
Наразі основне питання для найближчих тижнів – чи переросте конфлікт у реальні збої в Перській затоці, чи ні. Але зараз встала загроза блокування Ормузької протоки, що може призвести до серйозних наслідків для самої іранської економіки. Китай є найбільшим імпортером іранської нафти через цей водних шлях, і будь-які перебої з поставками вдарять по бюджету Тегерана. Хоча поки що експерти обережно кажуть, що закриття протоки не має економічного або політичного сенсу і стане вкрай ризикованим кроком.
Експерти припускають, якщо удари обмежаться короткотривалою операцією і сторони утримаються від подальшого загострення, ринкова risk premium зникне протягом кількох тижнів. У такому разі ціни можуть відкочуватися до довоєнних рівнів – орієнтовно $65–70 за барель Brent. Наприклад, експерт Rystad Energy Хорхе Леон зазначає, що за повторення сценарію жовтня (коли Іран відреагував лише символічно), значна частина надбавки за ризик зникне і Brent стабілізується в коридорі $65–70.
Фактори на користь стабілізації: відсутність реальних перебоїв із постачанням, готовність США та союзників стримувати ціни (в разі потреби – інтервенціями з резервів), а також спекулянти фіксують прибутки після початкового стрибка.
Прогнози до кінця 2025 року
Виникнення нового воєнного фактора на Близькому Сході змушує коригувати раніше зроблені прогнози. Якщо конфлікт між Ізраїлем та Іраном затягнеться на місяці чи до кінця 2025 року, він може частково нейтралізувати ефект профіциту нафти. Ключове питання – масштаб втрати іранських барелів та реакція інших гравців. Наразі Іран видобуває приблизно 3,3 млн б/д і експортує понад 2 млн б/д сирої нафти і нафтопродуктів. Повне випадіння цього обсягу малоймовірне без прямої війни США-Іран, але навіть часткове скорочення через санкції або інфраструктурні атаки змінює баланс.
Однак потрібно враховувати, що ОПЕК+ має значний резерв потужностей: за оцінками спостерігачів картелю, вільні потужності його провідних виробників еквівалентні приблизно видобутку Ірану. Саудівська Аравія і ОАЕ разом можуть швидко додати понад 3 млн б/д, компенсуючи випадіння іранських постачань.
Проте постає питання – чи захочуть вони це робити негайно. З одного боку, надто високі ціни небажані для великих споживачів (США, Китай, ЄС) – такі ціни розганяють інфляцію та прискорюють перехід на альтернативну енергію. З іншого боку, самі виробники (включно з Саудівською Аравією) не проти бачити нафту дорожчою після двох років розчарувань на ринку.
Нагадаємо, що до війни на Близькому Сході, Трамп міг похизуватися трьома укладеними стратегічно важливими угодами, про що можна почитати у блозі для Investnews.com.ua під назвою “«Криголам» Дональд Трамп вже має три стратегічно важливі угоди“. Йшла робота і над отриманням більш дешевих енергетичних ресурсів. Але війна Ізраїлю поки що не дає добитися тут позитивного результату.
