Чи готова українська економіка до зміни прив’язки курсу гривні з долару до євро? Які законодавчі новації потрібні для проведення такої реформи? Як бізнес та населення можуть відреагувати на перехід України на пару гривня-євро? Про все це в бліц-інтерв’ю редакції видання Invest News розповів віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.
Нещодавно в НБУ заявили про можливість зміни прив’язки курсу гривні до євро. Наскільки, на ваш погляд, така перспектива є реалістичною під час війни?
– Війна, безумовно, є вагомим чинником, адже українська економіка наразі багато в чому залежить від підтримки міжнародних партнерів. До слова: за оцінками НБУ, цьогоріч Україна потребуватиме понад $38 млрд, які переважно будуть спрямовані на покриття видатків бюджету. Тому всі розмови про прив’язку до євро зараз є радше гіпотетичними / стратегічними.
Водночас у випадку, якщо війна завершиться цьогоріч, а мир буде сталим з належними гарантіями безпеки, тоді можна буде почати серйозні розмови про потенційну заміну долару. Принаймні нова прив’язка потребуватиме розробки “дорожньої карти”.
Раніше експерти також говорили про необхідність зміни прив’язки курсу нацвалюти з долара то євро. Але ці слова залишались словами. Що наразі змінилось в настроях фахівців фінсектору? Скільки часу може знадобитися для проведення такої реформи?
– На мій погляд, перехід на євро не варто сприймати лише, як слова в порожнечу. Такий крок потребуватиме неабияких зусиль та виконання певних вимог. Гіпотетично, в разі закінчення війни цьогоріч, перехід на євро може зайняти щонайменше 3-5 років. Однак такий короткий термін має базуватися на кількох майже “ідеальних” чинниках:
1) Домінування експортно-імпортних операцій в євро над доларом в пропорції 70 на 30. Наразі ця пропорція є протилежною.
2) Максимальне наближення України в ЄС: імплементація всіх державних процесів, економіки, законодавства до принципів Європейської Співдружності.
3) Чіткі безпекові гарантії, що унеможливлять зазіхання будь-якої країни на державний суверенітет у майбутньому.
4) Прихід потужних саме європейських інвесторів, що вкладатимуть кошти у повоєнне відновлення та подальший розвиток країни.
5) Чітка відповідність принципам, правам людини демократичного суспільства без напівтонів і обмовок. Ми маємо побудувати країну, яка відповідатиме суті ЄС.
Тобто зміна валюти, до якої будуть прив’язані бюджетні розрахунки має стати природною, якщо хочете еволюційною необхідністю.
Як зміна прив’язки курсу гривні з долара до євро може вплинути на курсову стійкість нацвалюти? Всі знають, що в парі гривня/євро курс нацвалюти нижче, ніж в парі з доларом. Такі зміни українці можуть негативно сприймати як чергове послаблення курсу. Чи не будуть наслідком такої реформи панічні настрої населення щодо стійкості фінансової системи України?
– Зазначу, що за сприятливих економічних умов стійкість гривні не потребуватиме курсових орієнтирів інших валют. Прив’язка до стійких валют в сучасному світі використовується переважно для прогнозування, планування та розрахунків бюджету. Коли гривня буде міцною, стабільною, то громадяни відмовляться від внутрішніх “калькуляторів” і не рахуватимуть власний прибуток за курсом долара чи євро. Звісно, я як банкір, прямо зацікавлений в популяризації гривні, зростанню довіри до національної валюти, адже національна валюта – це “кров” української банківської системи.
Можете розказати, як український бізнес сприймає можливість переходу з долара до євро? Чи готові? Чи прийдеться їм багато чого змінювати у розрахунках, особливо в частині експорту/імпорту?
– Тут головне питання не в готовності бізнесу здійснювати свою діяльність в ті чи іншій валюті, а в можливостях такої діяльності та отримуваній вигоді. Хтось веде бізнес з країнами Єврозони, хтось торгує за долари США. Я вже сказав, що для зміни валюти в бюджетних розрахунках необхідне превалювання такої валюти в експортно-імпортних операціях.
Ми крокуємо до ЄС, і цілком природним стане поступове зростання частки розрахунків євро. Економіка не потребує лозунгів чи транспарантів, тут все набагато цинічніше, але водночас і простіше: ми торгуватимемо з тими, з ким вигідно.
А чи готові українські банки та фінансові компанії до таких змін? Що саме на законодавчому рівні треба буде змінювати в роботі фінсектору, що прив’язати гривню до євро?
– На мій погляд, перехід на євро не потребуватиме особливих змін в законодавстві, окрім хіба що правок до Бюджетного кодексу. Однак принципи роботи банків фактично не зміняться: повторюся, для банків головною є і залишатиметься гривня і на основі її поточної “ваги” формуватиметься кредитна і депозитна політика.
Наразі багато економічних рішень в Україні ретельно оцінюються нашими зовнішніми партнерами, зокрема, ЄС та США. На вашу думку, як сприймуть таку фінансову реформу за кордоном?
– Я вважаю, що після входження в ЄС цілком природною може стати прив’язка гривні до євро. Однак це вже буде наслідком, а не першопричиною. Ми лише на початку довгого шляху до ЄС, і після завершення війни доведеться закасати рукави й плідно попрацювати, щоб невдовзі виникли передумови змінити “якірну” валюту.
Однак найголовніше це те, що зміна валюти не є самоціллю, економіка та зовнішньополітичні обставини мають скластися в ідеальний пазл.
