Як діють фінансові шахраї в першій половині 2026 року? Які схеми полювання на гроші населення найбільш поширені? Які “гачки” від шахраїв мають насторожити українців? Які варіанти для захисту власних даних найкраще захищають гроші населення? Про все це в бліцінтерв’ю виданню Invest News розказала Анна Довгальська, заступниця голови правління банку “Глобус”.
Пані Анно, що головне змінилося у фінансовому шахрайстві у 2026 році?
– Зловмисники стали більш точними, а їхні “вчинки” персоналізованими. Шахраї вже майже не діють “навмання”. Вони дедалі частіше підлаштовують свої “схеми” і “сценарії” під конкретну людину: її покупки, користування банківськими сервісами, активність у соцмережах, оголошення на маркетплейсах або навіть коло спілкування. Тобто людині можуть телефонувати або писати “з історією”, яка на вигляд дуже правдоподібна.
Чому такі схеми спрацьовують? Люди ж уже багато чули про шахрайство.
– Бо більшість сучасних схем ґрунтуються не лише на технологіях, а й на психологічному тиску. Шахраї створюють стрес: “ваша картка заблокована”, “з рахунку намагаються зняти кошти”, “потрібна термінова перевірка”, “ви можете отримати виплату, але треба діяти зараз”.
У такій ситуації людина може розгубитися. Її кваплять, лякають або, навпаки, спокушають вигодою. І саме в цей момент блокується критичне сприйняття. Людина може назвати код із SMS, перейти за сумнівним посиланням або ввести дані картки на фейковому сайті.
Які схеми зараз найнебезпечніші?
– Серед найактивніших залишаються дзвінки нібито від служби безпеки банку. Людині повідомляють про “підозрілу операцію”, “спробу зняти кошти” або “необхідність терміново захистити рахунок”. Далі шахраї намагаються отримати дані картки, код підтвердження або змусити клієнта переказати гроші на так званий “безпечний рахунок”.
Друга велика група — фішинг. Це повідомлення з посиланням на фейкову сторінку, яка схожа на сайт банку, державної установи, маркетплейсу чи служби доставки. Людина вводить реквізити картки, логін, пароль або одноразовий код — і ці дані потрапляють до шахраїв.
Також дуже поширені фальшиві “виплати”, “компенсації”, “соціальна допомога”, схеми на маркетплейсах і прохання про терміновий переказ грошей від нібито знайомих у месенджерах.
Скажіть, шахрайства стало більше чи менше?
– Слушне запитання. Тут важливо брати до уваги не лише на кількість випадків. За офіційними даними Національного банку України, у 2025 році кількість незаконних дій і шахрайських операцій із платіжними картками зменшилася на 5% — до 256 тис. операцій.
Але загальна сума збитків зросла майже на чверть — на 24%, до 1,4 млрд грн. Крім того, середній розмір однієї незаконної операції збільшився на 30% і склав у середньому 5,5 тис. грн проти 4,2 тис. грн у 2024 році.
Тобто кількість випадків зменшилася, але шахрайство стало “дорожчим” для потерпілих. І можна сказати, це тренд 2026 року. Тобто, клієнти стали втрачати більші суми.
Що насамперед має насторожити людину?
– Звісно, будь-яке спонукання до поспіху. Якщо вас кваплять, лякають, змушують негайно щось підтвердити, перейти за посиланням або назвати код — це дуже тривожний сигнал. Банк ніколи не просить назвати PIN-код, CVV-код, пароль до інтернет-банкінгу або код із SMS. Якщо хтось просить такі дані, це не банк.
Що робити, якщо телефонують “з банку” і кажуть про підозрілу операцію?
– Найкраще — це “відбити” виклик та самостійно передзвонити до офіційного контакт-центру банку. Номер потрібно брати не з повідомлення і не від співрозмовника, а з офіційного сайту банку або зі звороту картки. Це простий крок, але він дуже часто рятує від втрати грошей.
А якщо прийшло повідомлення про “виплату” чи “компенсацію”?
– Не варто переходити за посиланням із SMS або месенджера. Інформацію про будь-які виплати потрібно перевіряти лише на офіційних державних або банківських ресурсах.
Шахраї дуже часто “люблять” використовувати саме тему допомоги, компенсацій, повернення коштів або бонусів. Людині здається, що вона може отримати гроші, але насправді її намагаються підвести до введення карткових даних.
Підкажіть, будь ласка, як діяти, якщо знайомий просить терміново переказати гроші, а виявляється, що це “схема”?
– Головне правило, найважливіший запобіжник від неприємностей — це не переказувати гроші одразу. Навіть якщо повідомлення прийшло від реального знайомого, його акаунт міг бути зламаний.
Потрібно зателефонувати цій людині або її близьким і перевірити, чи справді потрібна допомога. Будь-яке прохання “терміново”, “прямо зараз”, “нікому не кажи” має стати маркером небезпеки.
Що порадите тим, хто продає товари на маркетплейсах?
– Перш за все продавцю не потрібно вводити дані картки на сторонніх сторінках “для отримання коштів”. Для зарахування переказу достатньо номера картки або IBAN. CVV-код, PIN-код, пароль до інтернет-банкінгу чи SMS-коди для цього не потрібні.
Якщо вас переконують перейти за посиланням “для отримання оплати”, це майже напевно спроба шахрайства.
Що робити, якщо людина вже потрапила на шахраїв? Чи є шанс зістрибнути з гачка зловмисників?
– Треба діяти швидко, але без паніки. Насамперед раджу негайно заблокувати картку і звернутися до банку. Також варто зберегти SMS-листування, переписку, посилання, номери телефонів і всю інформацію, яка може допомогти під час розслідування. Чим швидше клієнт звернеться до банку, тим більше шансів мінімізувати наслідки.
Яке головне правило фінансової безпеки ви б порадили запам’ятати?
– Воно в принципі незмінне, як аксіома: завжди перевіряти все через офіційні канали і не діяти під тиском. Злочинці часто атакують не банк, а людину. Тому уважність, спокій і звичка перевіряти інформацію — це найпростіші й водночас найефективніші способи захисту.
