У 2026 році українська банківська система активно впроваджуватиме інструменти, правила та стандарти, пов’язані з євроінтеграцією, які вже найближчим часом можуть суттєво вплинути на щоденну діяльність фінансового ринку.
Про це повідомив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
За його словами, центральним елементом євроінтеграційного процесу є приєднання України до SEPA (Single Euro Payments Area — Єдина зона платежів у євро), що безпосередньо торкається як банків, так і бізнесу та громадян.
Банкір нагадав, що в грудні 2025 року до Верховної Ради було внесено оновлений урядовий законопроєкт №14327 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро”, який створює правову основу для приєднання України до SEPA. Документ зареєстровано 23 грудня і наразі він розглядається парламентськими комітетами.
“Фактично це доопрацьована та компромісна версія пакета рішень, який має гармонізувати українське банківське та фінансове законодавство з вимогами Європейської платіжної ради. Мета цього кроку — забезпечити стандартизовані, швидкі та відносно дешеві платежі в євро між Україною та країнами SEPA”, — пояснив Сергій Мамедов.
Експерт підкреслює, що наслідки цього кроку будуть комплексними.
По-перше, це може призвести до зниження вартості міжнародних переказів у євро, особливо для банків, які не мають розгалуженої мережі кореспондентських рахунків у міжнародних фінансових установах.
По-друге, значно скоротиться час проведення платежів: якщо зараз міжнародні перекази займають один-два банківські дні, то після повної інтеграції в SEPA вони триватимуть кілька годин, а в окремих випадках — майже миттєво.
“Крім того, швидкість і стандартизованість платежів є важливим аргументом для європейських контрагентів українських компаній. Гроші за контрактами надходитимуть швидше, що підвищує довіру до українського бізнесу як до партнера в межах спільного фінансового простору”, — додав фахівець.
Єдиний реєстр рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб
Банкір пояснив, що відповідно до пропозицій законопроєкту №14327 планується створення єдиного державного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. За останньою версією документа, адміністрування реєстру буде покладено на Міністерство фінансів України.
У реєстрі міститиметься обмежений набір даних: номер рахунку у форматі IBAN, назва банку, ПІБ власника тощо. Інформація про залишки коштів або рух грошей на рахунках не включатиметься. Доступ до реєстру матимуть лише органи фінансового моніторингу та банки у межах законодавчо визначених повноважень.
“Сама ідея реєстру не є унікальною або “каральною”. Фактично йдеться про приведення системи обліку рахунків до європейських стандартів. Рахунки громадян і так перебувають у правовому полі: використовуються для платежів і переказів, відкриваються та закриваються відповідно до чинного законодавства. Реєстр лише спрощує адміністрування цієї інформації та робить її структурованою. Подібні реєстри працюють у багатьох країнах ЄС. Вони не порушують приватність, вони дають чітку структуру даних для компетентних органів, але не відкривають доступ до деталей рахунку для третіх осіб”, — наголосив Сергій Мамедов.
За словами банкіра, створення реєстру не означає доступу держави до банківської таємниці у класичному розумінні.
Щодо індивідуальних сейфів фізичних осіб, Сергій Мамедов підкреслив, що йдеться не про контроль за їхнім вмістом, а про впорядкування інформації про факт користування ними. У реєстрі фіксуватиметься базова інформація: хто є клієнтом, у якому банку відкрито сейф і на який термін. Жодні дані про вміст сейфів або доступ до них не включатимуться.
“Для клієнтів банків це не змінює правил користування сейфами. Сейфи залишаються інструментом збереження цінностей, доступ до яких має виключно клієнт. Водночас держава отримує механізм, який дозволяє законно встановити факт користування сейфом, не втручаючись у приватний простір людини”, — пояснив банкір.
Розкриття кінцевих бенефіціарів бізнесу та фінансовий моніторинг
Законопроєкт №14327 передбачає вдосконалення реєстрів кінцевих бенефіціарних власників бізнесу та посилення відповідальності за подання недостовірних даних.
“Держава робить черговий крок до того, щоб інформація про реальних власників бізнесу була правдивою, верифікованою”, — підкреслив Сергій Мамедов.
Для бізнесу це означає більш відповідальне розкриття інформації. Неправдиві дані можуть призвести не лише до штрафів, а й ускладнити відносини з банками та державними органами. Для банків достовірна інформація про бенефіціарів важлива для управління ризиками та фінансового моніторингу.
“Посилення відповідальності за недостовірні дані є інструментом формування зрозумілого, прогнозованого та довірчого фінансового середовища, без якого інтеграція України до європейського фінансового простору неможлива”, — наголосив експерт.
Законопроєкт також гармонізує фінансовий моніторинг з європейськими стандартами, зокрема FATF і правилами SEPA. Мова йде не про тотальний контроль, а про ризикоорієнтований підхід: банки реагують лише на операції, що виходять за межі звичайної фінансової поведінки клієнта.
“Фінмоніторинг стає “розумнішим”, а не жорсткішим. Звичайні платежі проходитимуть без затримок, а підвищується прозорість та захищеність фінансової системи”, — пояснив Мамедов.
Система також обмежує ризики: порогова сума для поглибленої перевірки залишається на рівні 400 тис. грн. Банки оцінюють регулярність, джерела коштів, контрагентів та відповідність транзакцій профілю клієнта. Невеликі перекази підлягають контролю лише при ознаках ризиковості.
Щоб уникнути блокування рахунків, експерт радить дотримуватися простих правил: використовувати рахунки за призначенням, коректно зазначати призначення платежів та уникати сумнівних схем.
“Фінансовий моніторинг застосовується до обмеженого кола операцій. Більшість клієнтів жодним чином не відчувають обмежень на ринку”, — наголосив банкір.
Підсумовуючи, Сергій Мамедов зазначив, що законопроєкт створює єдині сумісні з ЄС правила, що забезпечують швидші й дешевші платежі, зрозумілі стандарти для банків та більшу стійкість фінансової системи.
“Саме такі рішення наближають Україну до повноцінної інтеграції в європейський фінансовий простір”, — підсумував експерт.
