Лютий для української економіки буде місяцем, коли пріоритетом стає витривалість, адаптація та контроль над ризиками. Енергетичні обмеження, валютні коливання, міжнародний економічний “неспокій” та поведінка бізнесу і населення формують непросту економічну ситуацію.
Більше про економіку лютого розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Ситуація зі “світлом”
Найпотужніший фактор тиску на економіку — це енергетичні обмеження внаслідок жорстоких руйнівних ударів ворога по об’єктах енергоінфраструктури. Вони створюють прямі втрати для підприємств та населення і підсилюють невизначеність. Бізнес часто змушений скорочувати діяльність або оптимізувати витрати, щоб залишитися на плаву. Громадяни також перебувають в режимі вимушених обмежень та формують фінансові резерви “про всяк випадок”. Тому у лютому головне завдання економіки та громадян полягає в адаптації до нових надскладних умов з намаганням протриматися якомога довше.
Роль Нацбанку
НБУ продовжить підтримувати гривню та контролювати валютний ринок, формуючи рівновагу між продавцями і покупцями валюти. Навіть при позитивних тенденціях минулого року (наприклад, річна інфляція знизилася до 8%) ризики залишаються високими: падіння виробництва, зростання цін та “розхитаність” суспільних настроїв можуть впливати на рівень цін та позначатимуться на реальній вартості гривні.
Водночас вартує уваги те, що за чотири роки повномасштабної війни регулятор напрацював ефективні механізми, що вберегли гривню від непоборних катаклізмів падіння та дали змогу стабілізувати ситуацію, підтримуючи її тривалий час. Тому у лютому, як і раніше, діятиме режим “керованої гнучкості”, завдяки якому ситуація на валютному ринку залишатиметься більш-менш прогнозованою. А монетарна політика Нацбанку залишиться консервативною: без монетарних послаблень, але водночас без більш жорстких заходів.
Нова серія “Короля мит”
Можливі торгові суперечки між США та ЄС створюють додатковий фон невизначеності, як у світовій економіці, так і в українській. Адже якщо Євросоюз зосередиться на врегулюванні власних проблем, це потенційно може уповільнити ухвалення рішень щодо підтримки України. Вплив на економіку країни відчутний через експорт: понад 60% українських товарів спрямовуються до ЄС, і будь-які зміни у попиті чи фінансовій підтримці відразу відображаються на внутрішньому ринку. Може статися “розсіювання уваги” і занурення провідних країн світу до власних проблем і перспектив розвитку. І в такому випадку питання України цинічно, але об’єктивно стає щонайменше другорядним.
Роль донорів
Регулярні надходження фінансової допомоги залишаються ключовим елементом стабільності. Вони врівноважують бюджетні витрати з доходами, що вкрай важливо в умовах війни. Натомість будь-які затримки з траншами посилюють тиск на валютний ринок і бюджет. Тому міжнародна фіндопомога протягом 4 років є одним із найголовніших чинників, що тримає українську економіку в належному стані. Вочевидь Україна не готова самотужки протистояти ворогу не у військовому, ні в економічному сенсах. Саме “чужі гроші” закладають підвалини подальшого спротиву ворогові, принаймні економічно.
Вочевидь, на нас чекає місяць чергових надпотужних викликів та адаптації до них. Економіка працює в умовах енергообмежень і невизначеності, спираючись на досвід кризового управління впродовж 4 років Великої війни та підтримку партнерів. Підприємства працюватимуть за моделлю короткострокового планування: інвестиції будуть обмежені, витрати оптимізуються, рішення ухвалюватимуться з огляду на виживання. Також важливим стане те, що громадяни зменшуватимуть споживання та формуватимуть “резерви”, щоб забезпечити фінансову стабільність в умовах невизначеності та незнаних ризиків. Саме такий сценарій дозволить зберегти стабільність і мінімізувати ризики навіть у складних обставинах.
