Президент США Дональд Трамп останніми днями демонструє шалений темп збирання рідкісноземельних копалин. Географія цього “хобі” доволі велика: від України до Центральної Африки. Складається враження, що американський лідер вирішив обійти незговірливих китайців, які намагаються просунути усі свої інтереси за рахунок потрібних американським концернам іттербію, лантану тощо.
Останні досягнення Трампа
Серед останніх блискучих угод господаря частково зруйнованого Білого дому – доступ до багатого танталового родовища та інших критично важливих мінеральних запасів у Демократичній Республіці Конго (ДРК). За даними Bloomberg, уряди США та ДРК готуються укласти угоду щодо збільшення американських інвестицій у мінеральні запаси Конго, включно з міддю, кобальтом, літієм і танталом. Тантал відіграє важливу роль у високотехнологічних галузях, зокрема електроніці, аерокосмічній промисловості та обороні.
Американські компанії отримують доступ до конговських копалин за умови, що Вашингтон виведе повстанців M23 з конголезького міста Рубайя. Наразі повстанці контролюють гірничодобувну промисловість у регіоні за підтримки сусідньої Руанди. Рух M23 окупував велику частину східного Конго з квітня 2024 року.
Наприкінці жовтня 2025 року було підписано рамкову угоду між США та Японією щодо спільного розвитку ланцюга видобутку і переробки рідкісноземельних матеріалів. Японська державна агенція JOGMEC уклала меморандум із компанією REAlloys Inc. (США/Канада) про обмін технологіями з відділення й очищення магнітних металів. Також Експортно-імпортний банк США (EXIM) розглядає можливість надання фінансування на суму близько 200 мільйонів доларів для будівництва підприємства з переробки РЗЕ на території США.
Ще одним важливим елементом стратегії стало продовження співпраці з компанією MP Materials Corp., яка отримала інвестиції у розмірі близько 400 мільйонів доларів від Міністерства оборони США. Ця компанія є ключовим оператором родовища Mountain Pass у Каліфорнії — єдиного великого джерела рідкісноземельних концентратів у США. Крім того, Ucore Rare Metals Inc. підписала угоду про постачання концентратів важких рідкісноземельних елементів із Гренландії для нового американського заводу в Луїзіані.
Загалом восени 2025 року США здійснили системні кроки для створення повного циклу виробництва — від видобутку сировини до виробництва високотехнологічних магнітів. Ці контракти стали важливим сигналом для глобального ринку: Сполучені Штати переходять від декларацій до практичного формування автономної системи забезпечення критичними мінералами, що знижує вразливість американської промисловості перед ризиками та зміцнює позиції країни в технологічному суперництві з Китаєм.
Куди ще суне американська рука
США наразі активно шукають точки дотику у сфері видобутку та постачання рідкісноземельних елементів і стратегічних мінералів, необхідних для оборонної, енергетичної та високотехнологічної галузей. Найбільший інтерес американського уряду та промисловості зосереджений на елементах, що використовуються для виробництва постійних магнітів.
Серед таких матеріалів:
- неодимі (Neodymium),
- празеодимі (Praseodymium),
- диспрозії (Dysprosium),
- тербії (Terbium).
Ці матеріали є критично важливими для моторів електромобілів, генераторів вітрових турбін, систем наведення та інших компонентів сучасної оборонної техніки. Окрім того, Сполучені Штати активно шукають джерела важких рідкісноземельних елементів (HREE), обробка яких складніша, а поклади на території країни — обмежені. Серед суміжних стратегічних копалин, що входять до переліку критичних мінералів США, також виділяються галій (Gallium), скандій (Scandium) та германій (Germanium), які застосовуються у виробництві мікроелектроніки, лазерних систем і напівпровідників.
Задля зменшення залежності від китайського ринку США ведуть переговори та укладають угоди з низкою партнерів. Зокрема, компанія Critical Metals підписала контракт на постачання важких рідкісноземельних концентратів із Гренландії до американського переробного заводу в Луїзіані. Також триває розробка власних родовищ у штатах Вайомінг і Монтана, де розвідано значні запаси РЗЕ.
Паралельно уряд США працює над укладанням стратегічних угод із союзниками — Австралією, Канадою, В’єтнамом та Африканськими країнами, які мають перспективні поклади цих елементів. Усі ці кроки є частиною державної політики диверсифікації джерел критичних мінералів і розвитку власної інфраструктури їхнього видобутку, переробки та зберігання.
Співпраця з Україною
Як ми знаємо, відповідна співпраця у сфері видобутку та використання рідкісноземельних і критичних мінералів ведеться США з Україною. У лютому 2025 року між урядами двох країн було підписано рамкову угоду, яка передбачає створення спільного Фонду відновлення інвестицій. Цей фонд фінансуватиметься, зокрема, за рахунок нових ліцензій на розвідку й видобуток критичних матеріалів, нафти та газу в Україні. Документ закладає основу для подальшого залучення американських технологій, капіталу та експертів у галузі видобування та переробки стратегічної сировини.
Україна, зі свого боку, запропонувала розглядати не лише традиційні поклади, а й альтернативні джерела — наприклад, промислові відходи, шлами та хвостові відвали, які можуть містити значну кількість рідкісноземельних елементів. За оцінками геологів, на території країни зосереджено до 5% світових запасів критичних матеріалів, серед яких літій, титан, цирконій і скандій. Саме ці ресурси становлять особливий інтерес для США, які прагнуть зменшити залежність від китайського експорту та диверсифікувати джерела постачання.
Разом із тим, низка питань залишається відкритою. Тривають переговори щодо конкретних умов співпраці — частки ресурсів, інвестицій, контролю за видобутком і гарантій безпеки. Українська сторона наполягає, щоб такі угоди були пов’язані з ширшими гарантіями безпеки з боку США. Крім того, частина перспективних родовищ розташована поблизу лінії фронту або на тимчасово окупованих територіях, що створює суттєві ризики для інвесторів. Додатковою проблемою залишається недостатньо розвинена інфраструктура для переробки й логістики мінералів.
Попри це, Вашингтон розглядає Україну як потенційно важливого партнера в майбутньому ланцюгу постачання критичних матеріалів. Сполучені Штати готові інвестувати у створення геологічних лабораторій, відновлення родовищ літію, а також розвиток підприємств, що могли б забезпечити європейський ринок українською сировиною.
