Москва робить чергову спробу врятувати свою авіаційну галузь, яка через західні санкції поступово зношується. Сьогодні, 23 вересня, на асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) росіяни будуть просити послабити санкції на запасні частини та прольоти. Якщо ICAO витримає черговий тиск Москви, російську авіацію чекає занепад, про провісників якого я писала у блозі “Маленькі дрони руйнують авіасполучення Росії“.
Вимоги росіян
Джерело агентства Reuters у російському авіаційному секторі зазначило, що російська влада зараз намагається домовитися про зняття санкцій, зокрема щодо запасних частин, які, на їхню думку, є критично важливими для безпеки польотів. Звісно, там нічого немає про використання російської авіації для обслуговування військових потреб. У документах також критикується закриття повітряного простору 37 держав для польотів російських авіакомпаній та заборона на технічне обслуговування та страхування російських літаків.
Росія офіційно просить ICAO пом’якшити санкції, які, на її думку, є незаконними та політично мотивованими. Зокрема мова йде про заборони на постачання запчастин, обмеження на право використовувати чужі літаки (overflight restrictions), втрату сертифікатів летної придатності, проблеми з обслуговуванням і страховими послугами для літаків із агрегатами Boeing та Airbus.
Росія стверджує, що ці санкції ставлять під загрозу безпеку польотів, створюють “агонію віку” її авіафлоту — багато літаків старі, і через складнощі із запчастинами можливості їх ремонту обмежені. Просто, росіянам доводиться розбирати літаки, щоб відремонтувати інші.
Аргументи росіян:
- Санкції призвели до дефіциту запчастин, що тягне за собою ризики для безпеки польотів.
- Запчастини та обслуговування часто доводиться отримувати через “сірі” маршрути, що не забезпечує стандартів сертифікації.
- Обмеження на польоти через повітряний простір, втрати сертифікатів авіапридатності, проблеми з гарантіями та страховими послугами.
- Також — що санкції порушують права людини, зокрема право на свободу пересування через неможливість користуватися авіаційним сполученням.
Також агресор бажає обратися до керівної ради ICAO, що складається з 36 держав, після того, як не змогла отримати достатньо голосів у 2022 році, оскільки незважаючи на усі попередження повноцінно вторглася на територію незалежної України.
“Канада знає про кандидатуру Росії до ради ICAO і не підтримує обрання Росії до цього органу”, – заявив речник Міністерства міжнародних справ Канади.
“Скринька Пандори”
Чудова ідея вибивати послаблення санкцій через асамблею Міжнародної організації цивільної авіації, звідки російського агресора ще не виключили, виникла у Москви через досі незрозумілі дії американського президента Дональда Трампа. На минулому тижні США скасували санкції проти білоруського державного перевізника “Белавіа”, досягнувши таким чином звільнення групи білоруських опозиціонерів.
Одразу з’явилося побоювання, що лазівку із “Белавіа” росіяни будуть використовувати для отримання критично потрібних запчастин. Зняття санкцій із білоруської авіакомпанії може стати непрямим інструментом допомоги Росії, навіть якщо формально це рішення буде обґрунтовуватись окремо від війни в Україні.
Наприклад, росіяни зможуть використовувати «Белавіа» як транзитну компанію для подорожей у ті країни, куди російські авіакомпанії напряму літати не можуть через закритий повітряний простір. Мінськ уже використовується як пересадковий хаб для росіян, які летять у Туреччину, ОАЕ, Сербію чи інші країни. Зняття санкцій полегшить і здешевить їм ці поїздки.
«Белавіа» може допомогти обходити заборони на використання західних літаків та запчастин, купуючи їх легально, а далі — через “сірі схеми” передавати російським авіакомпаніям. Це знижує ефективність авіаційних санкцій проти Росії.
Білорусь фактично стає «авіаційним шлюзом» для РФ у Європу та Азію. Прибутки «Белавіа» частково можуть напряму або опосередковано використовуватися для підтримки спільних із Росією проєктів.
І не в останню чергу це політичний сигнал. Вільна від санкцій “Белавіа” – це аргумент для Москви, що авіаційні обмеження можна поступово знімати, посилаючись на “гуманітарні причини” (свобода пересування, зв’язки між людьми тощо). Це може стати прецедентом для подальших поступок в умовах, коли війна в Україні не завершується, а Росія продовжує кожної ночі бомбардувати українські міста у тому числі, використовуючи військову авіацію.
Нові проблеми
Звісно, у випадку із російськими окупантами можна стверджувати — пом’якшення санкцій для авіації потрібно їм не стільки для цивільної галузі, скільки для підтримки армії, навіть на рівні транспортування.
Є ризик, що акцент Росії на “праві безпеки” може бути використаний для поступок з боку міжнародних авіаційних органів, але це може підривати санкційні режими й стандарти, якщо такі поступки будуть надто великими або непрозорими.
Окрім продовження війни та вбивства цивільних, Москва жодним чином не покаялася щодо збитого її зброєю пасажирського рейсу MH17. Більше того, Росія оскаржує рішення ICAО, яке поклало на неї відповідальність за загибель 283 пасажирів та 15 членів екіпажу збитого 17 липня 2014 року Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines. Навіть у таких умовах скасування або послаблення авіаційних санкцій проти РФ становить важливий юридичний прецедент — і для міжнародної відповідальності, і для того, як застосовуються міжнародні авіаційні норми в умовах конфліктів.
Тому, для лобістів інтересів України та західних цінностей на кілька тижнів відкривається новий фронт — асамблея Міжнародної організації цивільної авіації.
