Потужні світові гравці вже давно прорахували, наскільки знесилена міжнародною ізоляцією агресивна Росія може чинити їм опір і поступово витискають її з регіонів, завойованих ще при Радянському Союзі. Розглянемо, що саме Москва вже втратила на прикладі Китаю, і без чого ще може залишитися через розв’язану війну в України.
Ось тобі і союзник
Наприкінці червня стало відомо, що Китай значно розширює інвестиції на Кубі, запускаючи десятки сонячних електростанцій. Російські ж проєкти на “острові свободи” залишаються недофінансованими і таким чином нереалізованими, у яких місцева влада вже втрачає зацікавленість. Як повідомляє агентство Reuters, Куба переживає глибоку економічну кризу з дефіцитом продовольства, палива і медикаментів, а також частими багаторазовими відключеннями електроенергії. За останній рік національна електромережа виходила з ладу чотири рази, що паралізувало роботу шкіл і підприємств.
Китай інвестує у будівництво критичної галузі остова на іншому кінці світу мільйони доларів у 55 сонячних електростанцій. Це покриє денний дефіцит електроенергії, допоможе місцевому уряду отримати політичні дивіденди, а отже таке співробітництво може перейти на більш вагомі двухсторонні проєкти. Поки у Москві прораховують, коли ж настане безповоротна економічна криза, китайські судна вже доставляють обладнання, запчастини та паливо у кубинський порт Маріель.
Водночас російські проєкти на Кубі зіткнулися з проблемами. У травні 2023 року на кошти російського кредиту в сто мільйонів доларів було відкрито найбільший на острові сталеливарний завод. Однак виробництво так і не було запущено через брак палива й електроенергії.
В останні роки між російськими та кубинськими структурами було підписано щонайменше вісім угод, включно з постачанням пшениці, відкриттям супермаркету “Русмаркет” і реставрацією історичних будівель. Однак більшість проєктів залишаються на папері.
Таким чином, поки Москва намагається захопити повністю знищені населені пункти на сході України, вона втрачає статус основного зовнішньоекономічного партнера Гавани через нездатність надавати кредити та реалізовувати проєкти.
Днями стало відомо, що Китай обійшов конкурентів в отриманні доступу до шельфового рудовища “Жилиой” у північно-східній частині Каспійського моря. Як повідомила пресслужба Казмунайгазу, велика китайська компанія CNOOC вперше заходить до Казахстану з інвестиціями, починаючи саме з проєкту геологорозвідки. Фінансування розвідувального періоду забезпечить CNOOC. Партнерство передбачає спільну реалізацію проєкту на основі 50/50. Але при цьому саме китайський холдинг буде фінансувати роботи. На хвилинку, геологічний потенціал ділянки становить понад 185 мільйонів тонн нафти.
Посилаючись на російські джерела, економічні аналітичні видання зазначають, що у 2024 році Росія інвестувала у Казахстан більше ніж у попередні роки. Але загальний обсяг прямого іноземного інвестування в Казахстан упав на 28–36 % — з 23,9 млрд $ (2023) до близько 17,1 млрд $ (2024). Оскільки очікуються у подальшому фінансові проблеми у Москви, можна сміливо вже припускати, що Казахстан буде мати ще меньше російських інвестицій. Тому пропозиції могутнього Китаю дуже доречні.
Перспективи
В цілому Росія втрачає клієнтів на міжнародному ринку, у той час як Китай миттєво пропонує більш дешеву або технологічну альтернативу. Китай активно заміщає росіян в дефіцитних секторах: метали, автомобілі, енергетика. Особливо помітне просідання електроенергетичних і автотранспортних ринків. У сферах, де РФ раніше мала перевагу (газ, озброєння), поступ веде до втрати часток під тиском санкцій і конкуренції з боку Китаю.
Наприклад, частка росіян у світовому експорті озброєнь скоротилася з 21% у 2014–2018 до 11% у 2019–2023 роках. Китай же активно розширює свій оборонний експорт і витісняє Росію з багатьох регіональних ринків.
Доволі непогано Китай облаштовується в Азії, Африці, Латинській Америці, де завжди були непоганими позиції росіян.
Китай через ініціативу “Поясу й Шляху” (BRI) вже активно займає ринки розвинених інфраструктурних проєктів. Китайські компанії побудували або експлуатують 31 діючий порт у Латинській Америці та Карибському басейні, що набагато більше, ніж вважалося раніше, згідно з дослідженням вашингтонського аналітичного центру. Китайські групи скупили енергетичні компанії, шахти, телекомунікаційні мережі та порти від Мексики до Чилі, що доволі напружує Вашингтон. Як пише Financial Times, сім активних портів, наприклад належать гонконгській компанії CK Hutchison.
Зараз у Перу китайська компанія будує мегапорт Чанкей вартістю $1,3 млрд для обробки найбільших суден. Його стратегічне розташування дозволяє американськім аналітикам бачити тут можливість військового використання.
Китайці займають навіть продовольчі ринки. У Бразилії китайська Cofco організовує найбільший на південному заході зерновий термінал, збільшуючи пропускну здатність до 14 млн тон на рік.
Тобто, китайських інвесторів цікавлять усі без винятку ринки і вони будуть користуватися будь-якою можливістю зайти туди, якщо конкуренти продемонструють слабкість.
Росія поки що залишається вагомим гравцем, але, зрозуміло, що як тільки посиплеться її внутрішня економика, вона втратить можливість достойно конкурувати з іншими країнами. Тоді Пекін вже точно свого не упустить, якщо західні інвестори продовжать цікавитися лише новітніми технологіями та розвитком штучного інтелекту. Наразі через митну політику Дональда Трампа західним союзникам важче порозумітися, чим теж буде користуватися Китай. Про це читайте у блозі для Investnews.com.ua під назвою “Трамп хоче стримати Китай, але через Україну втрачає союзників“.
