Що ж, наступив травень 2025 року. Україна нарешті підписала угоду про надра із США. Це означає, що буде створено спільний Інвестиційний фонд, який спрямовуватиме гроші на відбудову та розвиток нашої країни. Такоє Київ має можливості купувати військове обладнення в Штатах. Цю новину можно вважати гарною для української економіки. Але все ще залишається ряд відкритих питань, які триггерять звичайних людей. Чи відбудуться перемовини України з Росією? Че чекає на наших експортерів? Як себе поведе курс долара та євро? Про все це наші читачі можуть дізнатися в традиційній рубриці “Екомічні тренди” від видання Invest News.
Про основні економічні тренди середини весни можна прочитати в матеріалі “Земля миру”: які фактори впливатимуть на українську економіку у квітні”.
Нагадаємо, тепер щомісяця команда Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» ексклюзивно розповідає читачам Invest News про ключові тренди, що відбуваються в економіці України. Огляд основних подій травня підготувала Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу». Далі – її пряма мова.
Напруга на світових ринках попри “митну паузу”, останній місяць “економічного безвізу” для України, наближення миру — головні фактори, що можуть сформувати економічну кон’юнктуру у травні.
Міжнародні “гойдалки” і вартість валют
Напевне у травні ми спостерігатимемо подальшу “строкатість” валютних курсів, які стали досить “чутливими” не лише до дій / вчинків очільника США, а й до часто необережно вимовлених слів. Водночас світові інвестори шукають новий “прихисток” для власних статків: це ситуативна відмова від долара, як найбільш надійної валюти, та зосередження уваги на інших валютах, таких, як євро, або ж вихід на ринок дорогоцінних металів. На мій погляд, головна тактика інвесторів полягає в максимальному збереженні капіталів, щоб перечекати буревій ‘Made in USA’.
Для України відображенням світового неспокою стане ситуація на валютному ринку та зростання курсової “діри” між доларом і євро. Курс євро зростає у зв’язці з доларом, і в останню декаду квітня 1 євро коштував $1,13-1,15. Тому ми не виключаємо, що в травні на валютному ринку спред між курсами буде на рівні 5,5-6 грн, що за березень-квітень зріс майже на 2 грн.
Проте зростання курсу євро наразі не становить загрози для стабільності українського ринку, адже понад 60% експортно-імпортних операцій здійснюється в доларах, та й державний бюджет прив’язаний саме до курсу американської валюти. Тому навряд чи варто очікувати суттєвих змін у курсових показниках долара: після сезонного зниження попиту “покупець” поволі повертається на міжбанк, а Нацбанк діятиме в рамках режиму “керованої гнучкості”, по максимуму задовольняючи попит через механізм валютних інтервенцій. Саме тому курс долара залишатиметься більш-менш стабільним — з мінімальною амплітудою коливань.
Кінець “безвізу”
Травень стане останнім місяцем економічного “безвізу”, який був введений для економічної підтримки України після початку повномасштабної війни. Іншими словами, витрати експортерів можуть зрости. Однак ці нові реалії навряд чи спричинять істотне скорочення експорту, а відтак зниження валютного виторгу. Гадаю український бізнес завчасно підготувався до скасування пільг, укладаючи нові контракти, підлаштувавши власну діяльність під “формулу” витрат та прибутку.
Нагадаю, що торік обсяг експорту товарів склав $38,9 млрд (61,6% від обсягів за 2021 рік). Основу експорту складають продовольчі товари та сировина для їх виробництва — вони формують 63,4% від обсягів експорту. У 2024 році експорт цих товарів зріс на 12,1% та склав 89,09% від показників 2021 року.
У 2024 році близько 59% отриманого виторгу надійшло з країн Європи, в тому числі 57% з країн ЄС. Тому завершення “безвізу” можна вважати вагомим фактором формування економічної “палітри” в травні.
Кульмінація війни
Ми припускаємо, що в травні може настати час, коли будуть здійснені реальні кроки для припинення війни. Звісно наразі мова не йде про умови миру чи тривалого перемир’я (важко врахувати всі можливі поступки, втрати, здобутки), однак у будь-якому випадку завершення активних бойових дій здатне запустити “двигун” всеохопного відновлення та розвитку економіки. Принаймні зменшення воєнних ризиків вплине на рівень зацікавлення міжнародних інвесторів, що готові вкладати потужні кошти у відновлення України.
Також у травні очікується пік інфляції, яка у річному вимірі може сягнути 15%. Однак навряд чи НБУ вдасться до відповідних монетарних змін: у регулятора вже анонсували, що протягом тривалого часу облікова ставка залишатиметься на рівні 15,5%. Тобто, попередні монетарні зміни (нагадаю, що з грудня 2024 року НБУ тричі збільшував облікову ставку – з 13% до 15,5%) матимуть певний “запас” ефективності. Для банківської системи стабільні монетарні інструменти (облікова ставка, ставка за 3-місячними депсертифікатами тощо) дають змогу сконцентруватися на розвитку та популяризації кредитних та депозитних програм, збільшуючи свої кредитні та депозитні портфелі.
