Доволі несподівано на міжнародній мапі виник конфлікт, який може перерости у війну між двома ядерними державами. Привід виявився суттєвим — вбивство у Кашмірі пакистанськими бойовиками 26 туристів із Індії. Однак у сучасній історії між цими сусідніми країнами було багато кровавих сторінок. Наприклад, напад терористів на індійський парламент 13 грудня 2001 року, коли загинуло 11 людей та було ліквідовано чотирьох бойовиків.
Тоді під натиском міжнародної спільноти все завершилося обвинуваченням Пакистану у підтримці нападників та відправкою у спірний Кашмір та Пенджаб додаткових підрозділів армії Індії. На цьому інцидент був вичерпаний. Як можна здогадатися, не в останню чергу через позицію традиційного союзника Ісламабаду — Вашингтону, який одночасно є найбільшим торговим партнером Індії. Що ж змінилося зараз, що Південна Азія опинилася на межі повномасштабної війні?
Вихід з-під контролю США
На 30 квітня припадає 100 днів з моменту інавгурації Дональда Трампа у якості 47 президента США. Навіть не експерт вже може констатувати, що цей господар Білого дому розпочав свій президентський термін з одних провалів. Головні з них — спричинив коливання у світовій економіці, а також не досяг прогресу у втіленні своєї головної міжнародної обіцянки про завершення війни в Україні за одну добу. Навіть 100 днів не наблизили нас до досягнення сталого та справедливого миру, на що, як відомо, не йде російський диктатор.
“Трамп уже поступився росіянам під час свого другого терміну. Але в якийсь момент стало помітно, що Трамп розчарований Путіним, бо переговори про припинення вогню забуксували. Зараз, можливо, він заспокоївся”, — каже радник з нацбезпеки президента Трампа за першої його каденції Джон Болтон.
Вибрана стратегія у питанні війни в Україні не додала Трампу ваги на міжнародній арені. Зневагу до сьогоднішньої американської адміністрації вже відкрито демонструє і Китай, товари якого Білий дім обклав рекордними митами.
Інакше і не пояснити операцію берегової охорони КНР, яка на початку квітня висадилася на піщаному острові у Південно-Китайському морі. Це виглядало як демонстрація принципової позиції Пекину, адже цей крихітний клаптик землі не дає жодної стратегічної переваги на морі.
Міжнародні ЗМІ охарактеризували цей крок ескалацією регіональної суперечки з Філіппінами. Цікаво, що про висадку на острові публічно стало відомо одночасно із роздмухуванням конфлікту між Індією та Пакистаном. Як всі знають, насправді головною загарбницькою метою Пекіна є Тайвань. Але тут поки що комуністична країна обмежується навчаннями біля берегів жаданого острова, що нервує західний світ.
Тож, поки Трамп заграє із російським диктатором Володимиром Путіним, так і не отримавши жодного позитивного просування мирної ініціативи по Україні, у світі поступово активізуються старі заморожені конфлікти. І підсумок його другого президентського термину може бути кардинально іншим від щедрих передвиборчих обіцянок: замість більш безпечного світу ми можемо отримати більше воєн та більше людських жертв.
Економічні підстави
Інша підстава почати зневажати американські інтереси та не реагувати на тиск з Вашингтону, який зазвичай стримує подібні конфлікти, — ситуація із доларом.
Рішення Дональда Трампа заставляют хитатися цю грошову одиницю, яка є єдиним мірилом міжнародних валютних розрахунків та зберігання резервів. Вважається, що валюта, підтримана урядом, який стоїть на вершині світової економіки, з найглибшими ринками капіталу, найпотужнішою армією та політичною системою, яка поважає верховенство права, — це головні стовпи непохитності такої грошової одиниці. Однак зараз Трамп грається з цими стовпами, запровадивши каральні тарифи для своїх головних партнерів, не забуваючи, звісно, і про ворогів США.
Це призводить до зневіри у таку валюту. Не вірять як партнери, та вороги, так і американці. Ситуація доходить до того, що заможні родини США масово переказують свої доларові заощадження на швейцарські банківські рахунки та скуповують золото, щоб зберегти активи. Уряди багатьох країн починають замислюватися над пошуком альтернативи долару.
Ситуація із доларом
Після запровадження Трампом нових мит у квітні 2025 року, експерти та міжнародні фінансові установи висловили занепокоєння щодо стабільності доларової системи та її майбутнього статусу як головної резервної валюти світу. Deutsche Bank попередив про можливу “кризу довіри” до долара. В установі зазначають, що агресивна тарифна політика Трампа та зростаючі фіскальні дефіцити підривають глобальну довіру до цієї валюти. Індекс долара США вже знизився на 8% у 2025 році, досягнувши трирічного мінімуму. І далі прогнози невтішні.
“Наша думка щодо всіх цих факторів полягає в тому, що зараз існують передумови для початку значного спаду долара”, — вважає стратег Deutsche Bank Джордж Саравелос.
The Guardian повідомляє, що різке падіння долара, акцій та облігацій США після оголошення тарифів 2 квітня поставило під сумнів роль цієї грошової одиниці як безпечного активу для інвесторів. Це може призвести до структурного перегляду ролі долара як світової резервної валюти.
Британське видання зазначає, що протягом останніх 80 років долар мав статус основної резервної валюти світу. Він використовується як засіб збереження вартості по всьому світу, як мастило в колесах фінансової системи та як засіб обміну в торгівлі. На відміну від типового розпродажу на ринку, крах Трампа включає синхронне падіння вартості акцій США, державних облігацій, відомих як казначейські облігації, та долара.
Це незвично, оскільки інвестори зазвичай вкладають кошти в долари та казначейські облігації в періоди невизначеності та фінансових труднощів.
“Існує занепокоєння щодо того, наскільки нестабільною та непередбачуваною стала політика США. Також зростають побоювання, якщо високий рівень тарифів збережеться, США зануряться в рецесію”, – вважає ексголова Резервного банку Індії та ексголовний економіст МВФ Рагур Раджан.
До того ж діючий лідер США дозволяє собі нехтувати елементарними економічними законами, що викликає у експертів занепокоєння щодо незалежності Федеральної резервної системи. Плани адміністрації Трампа щодо обмеження незалежності Федеральної резервної системи США, включаючи можливість впливу президента на встановлення процентних ставок, викликав майже шок у 16 лауреатів Нобелівської премії з економіки. Вони попереджають, що такі дії призведуть до зростання інфляції та підриву довіри до економічної політики США.
Висновки
Сьогоднішні економічні та політичні дії Вашингтону не дають підстав партнерам сподіватися на могутність США, а супротивникам не дають підґрунтя для появи якихось побоювань. Здається, що світ зачаївся та спостерігає за діями Білого дома. Найбільш сміливі намагаються скористатися сприятливим моментом, щоб, або отримати стратегічну перемогу, або хоча б мати політичну вигоду.
У провідних країн світу ще є можливість зупинити війну між Індією та Пакистаном, яка може відволікти увагу від так і незавершеної війни в Європі. Але залишилися лічені дні, щоб запобігти війні за Кашмір. Згідно заявам міністра оборони Пакистану Хаваджа Мухаммада Асифа, вони очікують вторгнення індійських військ у найближчі 2-4 дні. Рівно стільки і залишилося уряду Дональда Трампа, щоб не допустити кровопролиття. І це новий виклик його адміністрації, яка поки що погано справляється з роллю світового жандарма.
