Втрата торгового безвізу з Європейським Союзом змусила Україну переглянути свою експортну політику. Країна спрямувала зусилля на освоєння нових ринків збуту.
Повідомляє видання Agropolit.
Нові ринки та економічні виклики
Міністерство аграрної політики та продовольства повідомляє про плани виходу на 31 новий ринок у 2025 році. Серед них – країни Африки, Близького Сходу та Китай.
Найважливішими споживачами української агропродукції на сьогодні залишаються Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина, обсяг імпорту яких становить від $1,2 до $2,7 млрд. Втрати валютної виручки через втрату торгового безвізу можуть сягнути від $0,8 до $3,5 млрд, що вплине на загальний ВВП України, прогнозується падіння на 2,5%.
Такі зміни можуть призвести до зниження виробництва у сільському господарстві на 7,7%, скорочення у харчовій промисловості на 4%, а також до зменшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів на 4,2%. Очікується, що доходи працівників у цих секторах знизяться приблизно на 1,7%.
Вартість експорту і перспективи агросектору
Крім того, в країні усвідомлюють необхідність переходу від експорту сировини до виробництва продукції з доданою вартістю. Наразі агроекспорт України оцінюється приблизно у $24,5 млрд на рік. Тоді як сусідня Польща експортує продукцію на суму $56 млрд.
Основна причина різниці полягає у середній ціні тонни експорту. В Україні вона становить близько $309, у Польщі — близько $1560. Це пояснюється тим, що Польща здійснює переробку продукції перед її експортом, тоді як Україна переважно продає необроблену сировину.
Редакція видання Invest News раніше детально аналізувала зміни в торговельних відносинах України з ЄС. Наразі в Україні скасували додаткову лібералізацію торгівлі, повернувши тарифні квоти на низку аграрних товарів. Це обмеження суттєво вплине на експорт цукру та м’яса птиці, що може призвести до втрати виручки експортерів до $800 млн. Водночас нове визнання європейських стандартів сертифікації українського насіння відкриває нові можливості для безмитного експорту.
