У жовтні українська економіка входитиме в період, коли одразу кілька факторів можуть посилювати один одного. Це наслідки ворожих атак на енергетику, логістику та виробничі потужності, поступове прискорення інфляції, високий торговельний дефіцит, можливе подорожчання енергоносіїв та традиційне для останнього кварталу зростання бюджетних видатків.
Більше про основні економічні події жовтня, що будуть впливати на Україну, розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс, в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
На які економічні ризики варто очікувати
Головною особливістю жовтня стане не якийсь один економічний ризик, а їх накладання. Передусім варто звернути увагу на інфляцію. У серпні споживчі ціни зросли лише на 0,1% за місяць, а річна інфляція становила 8,1%. Однак такий відносно спокійний результат значною мірою був забезпечений сезонним здешевленням овочів та фруктів.
Восени цей фактор поступово втрачатиме силу. Натомість дедалі помітніше у цінах відображатимуться витрати бізнесу на енергетику, резервне живлення, логістику, ремонт пошкоджених потужностей та забезпечення безперервності роботи.
За попередньою оцінкою, вже у вересні місячна інфляція може скласти близько 1-1,5%, а у річному вимірі — 8,9-9,4%. Якщо ж у жовтні ціновий тиск посилиться, місячний показник потенційно може досягти 1,5-1,7%, а річна інфляція наблизиться до 10%.
Водночас важливо розуміти, що бізнес не може одномоментно перекласти всі додаткові витрати на покупця. Частину з них підприємства певний час поглинатимуть власною маржею, частину — переноситимуть у ціни поступово. Саме тому інфляційний ефект воєнних та енергетичних ризиків може проявлятися із затримкою.
Якою може бути ситуація в енергетиці
Другий важливий тренд — енергетичний. Якщо світові ціни на нафту тривалий час перебуватимуть біля $100-120 за барель, це рано чи пізно впливатиме на український ринок пального. Але і тут не слід очікувати миттєвого результату: діятимуть раніше укладені контракти, сформовані запаси та часова “затримка” у закупівлях. Натомість у середньостроковій перспективі дороге пальне здатне впливати практично на всю економіку: від транспортних витрат і вартості доставки до собівартості аграрної та промислової продукції.
Ще один фундаментальний виклик — зовнішня торгівля. За січень-серпень імпорт товарів становив майже $66,3 млрд, тоді як експорт лише близько $26,6 млрд. Таким чином, товарний розрив уже наблизився до $39,7 млрд.
Для економіки це означає не лише підвищену потребу у валюті для фінансування імпорту. Великий торговельний дисбаланс також свідчить про те, наскільки важливими для макрофінансової стабільності залишаються зовнішня допомога та стабільні валютні надходження.
Чи отримаємо гроші від міжнародних партнерів
Саме тому одним із ключових факторів жовтня стане ритмічність міжнародного фінансування. Станом на 1 вересня міжнародні резерви становили близько $48,7 млрд, а за умови надходження запланованої допомоги до кінця року вони потенційно можуть зрости майже до $70 млрд.
Це створює значний запас міцності, але водночас “оголює” вразливі місця української економіки та перманентну “воєнну” залежність від своєчасного надходження зовнішніх коштів.
Якою буде монетарна політика
Окреме питання — монетарна політика. Підвищення ставки до 16% чи навіть 16,5% теоретично здатне підтримати гривневі заощадження та стримати частину інфляційного попиту.
Разом з тим ціна такого рішення очевидна: дорожчі гроші означатимуть і дорожчі кредитні ресурси для бізнесу та населення. Тому Нацбанк фактично балансуватиме між двома завданнями — необхідністю приборкати інфляційні ризики та бажанням не загальмувати відновлення кредитування.
На мою думку, саме слово “баланс” найкраще визначатиме економіку жовтня. Україна навряд чи зіткнеться з якимось одним критичним економічним потрясінням. Проте інфляція, енергетичні ризики, торговельний дефіцит, воєнні атаки та залежність від міжнародного фінансування формуватимуть досить складне середовище.
Тому жовтень стане місяцем не різких економічних змін, а поступового накопичення тиску. І головним питанням буде те, наскільки ефективно держава, бізнес та фінансова система зможуть цей тиск поглинати.
