Весна стала складним випробуванням для нервів українців та стійкості нашої економіки. Президент США Дональд Трамп розхитує світову економіку ризиками глобальної торгівельної війни. Незрозумілі танці з бубнами відбуваються навколо можливих мирних перемовин України з Росією. Увесь світ застиг в очікуванні, в якому ж напрямку піде далі історія. В напрямку нової економічної кризи чи наведення порядку у геополітиці та закріплення нових правил в сфері безпеки.
Що ж в цьому розкладі чекає на українську економіку? Чи зможе спокійно наша країна пройти другий квартал 2025 року? Які фактори допомагають чи заважають українцям на непростому часовому відрізку? На усі ці питання в бліц-інтерв’ю виданню Invest News відповів Андрій Шевчишин, член Українського товариства фінансових аналітиків.
Можете наголосити, які ключові тренди будуть впливати на українську економіку у другому кварталі?
– Спочатку треба подивитися, що відбувалося з українською економікою взимку. Зокрема, у 4 кварталі 2024 року було зафіксовано падіння нашої економіки на 0,1%. Тобто, українська економіка досягла максимуму, на який можна розраховувати в умовах війни. Плюс на негативні тренди впливає низький врожай минулого року через посуху.
При цьому українська економіка почала відновлюватися після відкриття нормального морського коридору в портах Великої Одесі. Але позитивний максимум в розвитку економіки вже досягнуто. Проблема в тому, шо Україна має обмежені можливості для зростання багатьох секторів. Наприклад, розвивається military-tech, але для масштабування потрібні інвестиції та замовлення. А ось все інше пробуксовує, зокрема, металургія. Найбільші сподівання на врожай й майбутні інвестиції.
Як українська економіка пройде 2025 рік, складно говорити. Врожай може принести сюрпризи, через складні погодні умови навесні, й повторення спеки влітку. Заторможується й роздрібна торгівля. Інфляція наближається до пікових рівнів в травні-червні, але імпульс зберігається через додатковий податковий тиск. Жорсткіше працює митниця, щоб забезпечити надходження. Усе це негативно впливає на купівельну спроможність населення.
Варто подивитися й на монетарні показники. В січні та в лютому впав рівень обігу готівки в Україні. Тобто, кеш вимивається з економіки. Це не погано й не гарно. З одного боку, це детенізація економіки, з іншого – зниження активності населення. Через меморандум банки мають жорстко контролювати p2p, саме тому економіка переходить у безготівковий формат.
Загалом економічна картина виглядає так, що Україна дійшла до певного піку і далі точки зростання дуже обмежені. А тим часом воєнні дії продовжуються. Нещодавно головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кожного місяця нам потрібно 30 тис. людей на фронті. Тобто, це мінімум 360 тис. на рік. Це означає, що людський капітал уходить з економіки. Замінити цих фахівців ніким. Більш того, люди виїжджають з нашої країни. Далі підтримувати економіку на плаву – дуже складно.
У другому кварталі українська економіка буде знаходитися на низьких позиціях?
– Так, стримувати економіку від падіння буде декілька факторів: надходження допомоги від західних партнерів, державні видатки. В іншому немає причин для оптимізму, оскільки певні сектори будуть демонструвати падіння. На фоні цього знижується купівельна спроможність, яка б могла підтримувати економіку. Допомогти зростанню економіки могли й іноземні інвестиції, але на цей інструмент можна розраховувати тільки після завершення війни.
Наскільки у другому кварталі можливо посилення перемовного треку?
– Думаю, що ймовірність проведення перемовин доволі висока. Особливо розуміючи дії Трампа в напрямку падінь цін на нафту. Навесні котирування впали з $75 за барель до $60 за Brent. Тим часом, ціна за Urals знизилась до $50-55. При цьому в російському бюджеті цена на нафту закладена на рівні $70. Це означає, що ціна на нафту на рівні $60 приводить російську економіку до неможливості проводити інвестиції. А показник у $50 змушує росіян шукати будь-які ресурси для покриття дефіциту бюджету. Це емісія, до якої вони вже прибігли, та розміщення серед населення облігацій та ін.
Більш того, Росія веде війну за рахунок своєї економіки. Щоб далі вести війну, їм доведеться сильно різати видатки, в тому числі, по соціальному напрямку. І чим довше буде знаходитися вартість нафти на низькому рівні, тим довше буде економічна криза в Росії.
В результаті уся ця ситуація буде провокувати проблеми з фінансуванням армії. Як варіант, Росія може піти по сценарію Північної Кореї, де, умовно, люди голодують, але все роблять заради продовження війни. Але чи готові на це пересічні росіяни – невідомо.
Тож не виключаю, що помітні проблеми в економіці Росії можуть початися наприкінці весни – на початку літа. Враховуючи, що українська та російська економіки знаходяться в складному стані, можна дійти до висновку, що перемовний трек між країнами має посилитися. Ймовірність перемовного треку я оцінюю на 75%.
Давайте поговоримо про Трампа. Навіщо була потрібна історія з підвищенням торгових мит для всього світу?
– Не думаю, що в цій історії був економічний сенс, хоча є статті радників Трампа щодо необхідності підвищення мит й отримання з них фінансових надходжень в бюджет. Проте, там мова йшла про односторонні мита, й фокус на промисловості. Але не так сталося, як гадалось. Постіндустріальні країни, такі як Штати, як правило, заробляють на послугах. Коли в тебе позитивний платіжний баланс і всі гроші повертаються назад, воювати за торгівельний баланс доволі дивно.
Треба розуміти, що виробничі потужності в США Трамп зможе запустити наприкінці своєї каденції – через 2-3 роки. Та й невідомо, чи запрацюють ці потужності. Справа в тому, що труд американців найбільш оплачуваний у світі. Тому США складно конкурувати тут з іншими країни.
Більш того, хоча в Штатах можна запустити певні заводи та фабрики, але країна не може випускати все поспіль. Умовно, певні маленькі комплектуючі типу болтиків все одно будуть виробляються у В’єтнамі, Камбоджі чи на Філіппінах. Або одяг будуть шити в Україні. Бо це вигідно для світової економіки.
До речі, багато чого США не зможе випускати самостійно, бо в американців немає рідкоземельних металів, або є в невеликих запасах. Саме тому постало жорстке питання доступу до українських й світових надр. Нещодавно був цікавий приклад: Штати не зможуть запустити новий літак F47, бо в них немає рідкоземельних металів для електроніки. Саме тому американці зацікавлені в Україні, Гренландії. Вони пропустили цей момент забезпечення власних потреб рідкоземельними металами, на відміну від Китаю, який вдало зайшов у країни Африки, Південої Америки та підписав вигідні економічні угоди.
Що тоді варто чекати від Трампа далі із цією історією про торгові мита?
– Ми повинні жити в якомусь раціональному світі. Тоді між Штатами та Китаєм буде глобальна економічна угода найближчі місяці. Інакше країни можуть перейти до прямої конфронтації через свої проксі на Філліпінах, Тайвані чи у Південній Кореї та ін.
На жаль, невиважена поведінка Трампа хоронить довіру світу до Штатів, яка була скалою в питанні підтримки глобальної безпеки. Сподіваюсь, подальша політика президента США буде більш виваженою.
Розкажіть, як українська економіка має пройти другий квартал? Який сценарій виглядає найбільш реалістично? До яких ризиків варто бути готовими?
Перший ризик – можливий наступ Росії на Україну. Згідно із заявами Генштабу, влітку можливе посилення наступу на Сумську, Харківську, Чернігівську області. Такий сценарій дійсно можливий. В операції на Курщини росіяни задіяли біла 70-80 тис. військових. Це велике угрупування може продовжити наступ на Україну. Також активізувались ракетні обстріли саме цивільного населення. Ми всі знаємо, до яких наслідків, це, на жаль, призводить.
Другий ризик – стан європейської економіки. Сьогодні нашим головним торгівельним партнером залишається ЄС. І дуже важливо, що буде з європейською економікою у разі застосуванням Трампом високих торгівельних мит. Поки що Трамп об’явив перерву на 90 днів. Але що буде далі? Якщо ці торгівельні мита запрацюють, Європа попаде в складну економічну ситуацію. В них може швидко наступити криза, зрости безробіття. Логічно, що тоді європейці не будуть купувати українські товари. Біженці будуть надсилати менше грошей додому для підтримки родин. У ЄС буде менше можливостей фінансувати різні програми підтримки для України. Тоді нашій економіці загрожують додаткові проблеми.
Як бачимо, весь другий квартал пройде в умовах шаленої невизначеності з військовими та економічними ризиками. Як ми пройдемо цей період – дуже складно прогнозувати.
Загалом треба пройти період можливостей чи неможливостей перемовин, продовження чи завершення гарячої фази війни, ризиків продовження торгівельних війн Трампа, перспектив нового врожаю та ін. Коли буде зрозуміло, як будуть розвиватися ці та інші аспекти, будуть зрозумілі й можливі сценарії подальшого розвитку чи рецесії української економіки.
Як в умовах невизначеності людям краще підготуватися до нових випробувань?
– Найкращий шлях обрав Воррен Баффет. На початку будь-якої кризи інвестор завжди йде у кеш. Ми кажемо кеш, а на справді маємо на увазі найбільш ліквідні активи, готівка, гроші на рахунках, короткострокові й ліквідні облігації, депозити. Варто йти тим же шляхом. Диверсифікуйте ваші заощадження. Купуйте валюту, ОВДП, золото. Трохи майте гривні на рахунку. І все це допоможе пройти складні часи.
