У 2025 році багато українських підприємців помітили приємну зміну. Менше формальних відписок, швидше приймаються попередні рішення, а спілкування більше зосереджене на реальних оборотах та проєктах, а не на “ідеальних” документах. На тлі конкуренції між банками та поступового пожвавлення корпоративного кредитування Нацбанк у своїх опитуваннях фіксував пом’якшення стандартів для бізнесу, зокрема для МСП, і зростання частки схвалень заявок.
Але “пом’якшення” не означає, що банки почали роздавати гроші. Насправді вони по-іншому оцінюють ризики й частіше готові видавати кредит, якщо бачать зрозумілий грошовий потік, логіку повернення та порядок в обліку. Додатковий поштовх дають державні й міжнародні програми: “5-7-9%”, портфельні держгарантії та гарантійні угоди з міжнародними інституціями, що дозволяють знижувати вимоги до застави.
Нижче редакція видання Invest News навела живі історії підприємців з різних сфер, як саме це працює в Україні. Імена змінено, деталі узагальнено, щоб не розкривати комерційні дані.
Що в банках називають “пом’якшенням стандартів”
Якщо перекласти банківську мову на людську, зміни виглядають так:
- Швидше “попереднє рішення”: банки все активніше оцінюють реальні обороти та виписки підприємств і дають первинну відповідь ще до того, як підбирають повний пакет документів під конкретний продукт. У 2025 році НБУ відзначав збільшення частки схвалених заявок і пом’якшення кредитних стандартів для малих і середніх підприємств у певні квартали, а також прогнозував подальше полегшення умов для МСП та короткострокових кредитів.
- Більше продуктів “під оборотні кошти”: овердрафти, відновлювані ліміти, короткострокові кредитні лінії під запаси або контракти — саме те, що малому та середньому бізнесу потрібно для щоденної роботи.
- Застава не зникає, але стає “розумнішою”: дедалі частіше банки працюють із комбінованими схемами — часткова застава, поручительство та гарантійні інструменти (державні або міжнародні). Це добре видно на прикладі нових гарантійних механізмів, які активно впроваджуються у банках.
Історія 1. Пекарня у Києві: “Банк дав гроші на другу точку, але вимагав прозорий виторг”
Олена тримає пекарню біля метро і у 2025 році вирішила відкрити другу точку. Раніше її лякало кредитування: частина продажів була готівкою, закупівлі відбувалися “як домовимось”, а облік вівся у нотатках. У банку одразу пояснили: для кредиту під поповнення оборотних коштів потрібен видимий та регулярний рух коштів на рахунку. Це дозволило банку швидше оцінити ризики й надати первинне рішення.
Що банк реально попросив:
- Виписки з рахунку та дані еквайрингу за 6–12 місяців — щоб побачити динаміку транзакцій і середній чек.
- Інформацію про регулярні витрати: оренду, зарплату, платежі ключовим постачальникам — без “розривів” у фінансових потоках.
- Короткий план витрат на відкриття другої точки.
За місяць Олена “відбілила” бізнес-процеси: підключила стабільний еквайринг, перевела частину закупівель у безготівкову форму та склала простий звіт про прибутки та збитки по місяцях. Після цього банк погодив відновлюваний ліміт. Умови не були “казковими”, але рішення ухвалили швидко. Менеджер прямо пояснив: у 2025 році банки активніше кредитують МСП, але хочуть бачити керованість бізнесу та реальний грошовий потік. Це відповідає даним НБУ про пом’якшення кредитних стандартів і зростання частки схвалених заявок.
Історія 2. Виробництво у Львівській області: “Як держгарантія допомогла взяти кредит без квартири у заставу”
Андрій має невеликий цех з металообробки й має контракт на постачання партій для будівельних компаній. Йому потрібні кошти на сировину та модернізацію. Проблема в тому, що застави “з запасом” немає: обладнання є, але його ліквідність банк оцінював як недостатню для стандартного кредиту.
У 2025 році ситуацію змінив новий гарантійний інструмент: банк запропонував кредит, де частину ризику покриває держава через портфельні гарантії. Восени того ж року Мінфін повідомив про розширення програми портфельних держгарантій — на суму майже 15 млрд грн для 17 банків. Саме такі механізми банки тепер активно включають у свої “конвеєрні” продукти для малого та середнього бізнесу.
Що вирішило справу:
- Контракти з клієнтами та графік оплат — щоб банк бачив реальні надходження.
- Калькуляція маржі — показує запас міцності бізнесу.
- Підтвердження витрат: рахунки та інвойси на сировину.
Гроші видали траншами: частина — на сировину, частина — на обладнання. Андрій жартував, що банк наче “контролює, але по ділу”: не забороняє працювати, а просто підв’язує кредит до конкретної економіки контракту.
Історія 3. Фермер з Полтавщини: “Графік платежів під сезон — це теж пом’якшення”
Сергій обробляє кілька сотень гектарів. Його класична проблема — касовий розрив між посівною та продажем урожаю. У попередні роки банки вимагали стандартне щомісячне погашення кредиту, що для сезонного бізнесу було дуже незручно і ризиковано.
У 2025 році банк погодив інший формат: відсотки сплачуються щомісяця, а тіло кредиту — ближче до сезону продажу урожаю. Для банку це все одно залишався ризик, тому до пакета додали:
- Страховий або гарантійний елемент.
- Прив’язка частини платежів за кредитом до реальних надходжень на рахунок.
Це добре узгоджується з даними НБУ: банки в опитуваннях відзначали пом’якшення кредитних стандартів для МСП і коротких кредитів, де сезонні графіки платежів використовуються частіше.
Історія 4. Логістика в Одесі: “Кредит за фактичними показниками роботи, а не словами”
Ірина керує невеликою логістичною компанією, що займається вантажними перевезеннями по Україні. Потрібен кредит на ремонт двох авто та поповнення обігових коштів — на пальне і зарплату водіям. Банк поставився жорстко, але конкретно: ”Покажіть економіку рейсів”.
Фактичний аналіз виглядав так:
- Виписки по надходженнях від ключових клієнтів.
- Дебіторська заборгованість: хто і на скільки днів затримує оплату.
- Витрати на кілометр, простої та сезонність.
- Перевірка, чи не залежить бізнес від одного-двох замовників.
Кредит видали як комбінацію: короткий ліміт під оборотні кошти та окремий транш на ремонт авто. Ірина зазначає, що головна різниця була в тому, що банк не вимагав ідеальної застави на всю суму, але водночас хотів бачити чітку керованість грошового потоку та контроль дебіторської заборгованості. Рішення ухвалювали швидше, якщо цифри сходилися.
Історія 5. ІТ-студія в Дніпрі: “Кредит без застави — доводиться показати постійний дохід”
Максим керує ІТ-студією, що займається підтримкою сайтів і маркетингом для малого бізнесу. Потрібні кошти, щоб найняти двох співробітників і покрити касовий розрив на зарплати, поки клієнти оплачують інвойси. Застави, як у класичному виробництві, немає.
Що банк “прийняв” замість застави:
- Абонентські договори та інвойси з повторюваними платежами.
- Історію надходжень на рахунок.
- Розподіл доходів, щоб не залежати на 80% від одного клієнта.
У 2025 році стала помітнішою ще одна можливість: міжнародні гарантійні інструменти, що дозволяють банкам знижувати вимоги до забезпечення для МСП. Наприклад, Укрексімбанк повідомляв про гарантійну угоду з групою ЄІБ, спрямовану на підтримку малого та середнього бізнесу. Вона передбачає, зокрема, зменшені вимоги до застави в рамках гарантійного механізму.
Історія 6. Малий експорт (харчове виробництво): “Фінансування експорту: контроль від договору до оплати”
Наталя виробляє невеликі партії продукту й у 2025 почала продавати їх у ЄС через партнера-дистриб’ютора. Їй потрібні кошти на сировину, упаковку, сертифікацію та логістику до моменту оплати.
Банк на диво не відмовив у фінансуванні експорту, але перетворив заявку на набір контрольних питань:
- Контракт та умови розрахунків.
- Підтвердження собівартості.
- Календар постачань і план грошового потоку.
Фінансування дали траншами: не “гроші на все”, а “гроші на конкретний етап”. Наталя жартувала, що банк став як проджект-менеджер, але в цьому був сенс: так банку легше знизити ризик і видати кредит МСП навіть у складних умовах.
Де МСП найчастіше беруть фінансування
Якщо подивитися на те, що сам бізнес називає цікавим, то в пріоритеті — обігові кредити, програми міжнародних інституцій (ЄБРР/ЄІБ тощо), а також державна програма “5-7-9%”.
При цьому програма “5-7-9%” залишається масовим інструментом: урядові повідомлення за 2025 рік регулярно публікували статистику виданих кредитів і обсягів фінансування в межах програми.
Що банк реально перевіряє в заявці МСП (за прикладами кейсів):
- Потік грошей: надходження на рахунок, регулярність, сезонність, провали.
- Дебіторська заборгованість: хто платить із затримками і як це впливає на касу.
- Маржинальність: чи є запас для сплати відсотків навіть у слабкі місяці.
- Контракти: джерела доходу, строки оплат, штрафи та ризики.
- Прозорість: чи сходяться продажі, облік і виписки (особливо для роздробу).
- Забезпечення та гарантії: що є в заставі, чи можна підсилити державною, чи міжнародною гарантією.
- Тренд у банків: готовність трохи послаблювати стандарти для МСП і коротких кредитів, якщо фінансові показники в нормі — прямо фіксувалося в опитуваннях НБУ протягом 2025 року.
