Тема використання касових апаратів залишається однією з актуальних тем для фізичних осіб-підприємців в Україні. Зокрема, це стосується ПРРО та РРО для ФОП, котрі мають фіксувати готівкові й безготівкові платежі під час здійснення підприємницької діяльності. Законодавство визначає, хто саме з підприємців зобов’язаний їх застосовувати, а хто може працювати без таких засобів обліку. Редакція видання Invest News розгляне детально.
Основні поняття: РРО та ПРРО
Що таке РРО
РРО (реєстратор розрахункових операцій) – пристрій, який фіксує продажі, коли клієнт розраховується готівкою або карткою. У більшості випадків РРО — це традиційний касовий апарат, який формує та видає покупцеві паперовий чек. Він зберігає інформацію про операції та передає її до податкової служби. Такий РРО потрібно реєструвати в податковій, а обслуговування вимагає щоденних звітів та періодичних перевірок.
Для зручності обліку продажів і формування звітності в РРО використовуються групи товарів в касовому апараті, котрі дозволяють структурувати товари та послуги за категоріями.
Що таке ПРРО
ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) – програмна версія касового апарата. Працює через смартфон, планшет або комп’ютер. Замість паперового чека покупець може отримати електронний. ПРРО для ФОП не потребує спеціального обладнання, а передача даних до податкової служби відбувається автоматично через інтернет. Його легше налаштувати та обслуговувати, а також немає потреби в щоденних фізичних звітах.

Ключові відмінності між РРО та ПРРО
Щоб обрати оптимальний варіант для бізнесу, варто розглянути РРО/ПРРО. Це два різні способи фіскалізації розрахункових операцій, що мають свої переваги та недоліки.
- Обладнання. РРО – фізичний пристрій, ПРРО – програмне рішення.
- Чеки. РРО друкує паперові. ПРРО переважно видає електронні, проте при потребі може друкувати й паперові – якщо для цього налаштований відповідний принтер.
- Обслуговування. РРО потребує регулярних звітів та сервісного обслуговування. ППРО – автоматично передає дані та простіший в експлуатації.
- Вартість. ПРРО часто дешевший у впроваджені через відсутність необхідності в спеціальному обладнанні.
- Зручність. ПРРО більш мобільний, працює на будь-якому гаджеті з інтернетом.
Законодавчі вимоги для підприємців
Коли необхідний РРО/ПРРО
Одне з головних питань, яке часто постає перед підприємцями: чи потрібен касовий апарат для ФОП? Відповідь формується з урахуванням не лише сфери роботи, а і як відбувається оплата.
Використання реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим у разі, якщо підприємець приймає оплату від покупця готівкою або через платіжні засоби. Це стосується не лише готівкових розрахунків, а й безготівкових. Зокрема, оплати через POS-термінали, електронні гаманці, інтернет-еквайринг і мобільні застосунки, що використовують банківські картки.
Усі такі платежі вважаються розрахунковими операціями та мають фіксуватися через касовий апарат для ФОП, передбачений законодавчими нормами.
Категорії підприємців, які зобов’язані мати РРО/ПРРО
- ФОП на єдиному податку (3-тя група)
Фіскалізація через касовий апарат потрібна, коли:
- Підприємець надає послуги або продає товари особисто, у фізичному контакті з клієнтом (косметологія, перукарські послуги, ремонтні послуги тощо).
- Приймає оплату готівкою або через POS-термінали (банківські картки).
- Здійснює електронну комерцію (інтернет-магазини, продаж через сайти чи соцмережі).
Не вимагається РРО/ПРРО, якщо:
- Послуги надаються в дистанційному форматі — наприклад, онлайн-курси, вебінари, консультації, а оплата надходить безготівково через платіжні сервіси чи банківські перекази.
- ФОП 4-ї групи (єдиний податок)
- Не зобов’язані використовувати РРО/ПРРО, якщо всі розрахунки відбуваються безготівково (наприклад, банківські перекази між рахунками).
- Якщо ж приймається готівка або оплата картками через термінали — використання РРО/ПРРО стає обов’язковим.
- ФОП на загальній системі оподаткування
- Усі ФОП, що працюють на загальній системі, повинні фіскалізувати всі розрахункові операції, незалежно від виду послуг чи товарів, а також форми платежу (готівка, картка, переказ тощо).
- Жодних винятків законом не передбачено — використання касової техніки є обов’язковою нормою для цієї категорії платників.
ФОП 1-ї групи (єдиний податок)
- Не зобов’язані використовувати РРО або ПРРО, навіть якщо приймають оплату готівкою.
- Це виключення закріплено у пункті 296.10 ПКУ.
Такі підприємці можуть законно працювати без касового апарата, якщо відповідають критеріям 1-ї групи:
- діяльність без найманих працівників;
- торгівля на ринках або надання побутових послуг населенню;
- річний дохід не перевищує встановлений ліміт.
Особливості для ФОП 2 групи
Для 2 групи ФОП РРО або ПРРО обов’язкове при проведенні будь-яких розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та розміру доходу. Відповідно до пункту (б) статті 2 Закону України «Про РРО», це є вимогою законодавства.

Що вважається розрахунковою операцією
- Отримання від покупця:
- Готівки;
- Оплати платіжною карткою;
- Оплати чеком тощо, безпосередньо на точці продажу.
- Видача готівки за повернення товару або ненадану послугу.
Розрахункові операції, котрі обов’язково фіскалізуються
Відповідно до вимог законодавства, через РРО або ПРРО необхідно проводити такі типи розрахунків:
- Готівкові платежі, котрі підприємці отримують безпосередньо від покупців за продані товари або надані послуги.
- Оплата, що надходить у безготівковій формі через платіжних агентів, таких як:
- NovaPay
- фінансові установи
- платіжні термінали (зокрема POS)
- Фінансові операції з кодами 2924, 2650 та 2654 у розрахункових документах свідчать про участь фінансових посередників — такі транзакції також підлягають обов’язковій фіскалізації.
Винятки для ФОП 2 група
Існують випадки, коли ФОП 2 група без РРО може легально працювати.
- Надання послуг дистанційно, наприклад: проведення онлайн-курсів, консультацій, вебінарів — за умови, що й оплата здійснюється в онлайн-режимі, без фізичного контакту з клієнтом.
- Отримання коштів через Укрпошту, яка виступає офіційним оператором поштового зв’язку та не потребує фіскалізації таких розрахунків.
- Банківський переказ на рахунок ФОП (IBAN), коли клієнт здійснює безготівкову оплату напряму на розрахунковий рахунок підприємця, без використання терміналів або платіжних систем.
Процес реєстрації РРО/ПРРО
Як зареєструвати касовий апарат
Реєстрація РРО:
- Придбайте або орендуйте/візьміть у лізинг РРО.
- Оберіть касовий апарат, який відповідає вашим потребам, і домовтеся з постачальником.
- Укладіть договір із сервісним центром (ЦСО).
- Його контакти зазвичай надає продавець РРО. ЦСО відповідатиме за технічне обслуговування пристрою.
- Подайте заяву до податкової.
- Зробити це можна онлайн через електронний кабінет або особисто — за місцем вашої податкової реєстрації.
- Отримайте довідку форми №2-РРО.
- Після цього у вас є 3 робочих дні, щоб звернутись до сервісного центру.
- Переведіть РРО у фіскальний режим.
- Це означає, що ЦСО має ввести фіскальний номер і провести опломбування апарата.
- ЦСО вводить РРО в роботу.
- Після налаштувань сервісний центр самостійно передає всі необхідні документи до ДПС.
- Отримайте довідку №3-РРО.
- Податкова видає підтвердження того, що ваш апарат офіційно зареєстрований і може використовуватись.
Для програмного РРО (ПРРО):
- Подання заяви на реєстрацію ПРРО
Щоб зареєструвати програмний РРО, увійдіть до електронного кабінету платника податків та надішліть заяву за формою №1-ПРРО. Цей документ слугує підставою для включення вашого ПРРО до реєстру.
- Отримання результату розгляду
Після подання заяви, ви отримаєте відповідь від податкової служби: або рішення про реєстрацію ПРРО із присвоєнням фіскального номера, або офіційну відмову з обґрунтуванням причин.
- Реєстрація відповідальних осіб
Після позитивного рішення щодо ПРРО слід подати заявку за формою №5-ПРРО із переліком осіб, відповідальних за касові операції.
Документи та вимоги для реєстрації
Щоб зареєструвати касовий апарат (РРО), потрібно підготувати та передати до податкової такі документи:
- заповнену заяву за встановленою формою 1-РРО;
- копію документа, що підтверджує факт купівлі або отримання апарата;
- підтвердження права користування або володіння приміщенням, у якому буде працювати РРО (наприклад, договір оренди чи свідоцтво про право власності);
- копії технічного паспорта самого РРО, а також модема — у випадку, якщо він використовується окремо;
- копію укладеного договору з сервісною організацією, яка буде займатися обслуговуванням і ремонтом пристрою.
Якщо ж мова йде про програмну версію реєстратора (ПРРО), то процедура значно простіша: достатньо подати електронну заяву через особистий кабінет платника податків. У цьому випадку жодні паперові копії не подаються.

