Валюта і монетарні зміни, інфляція та війна: основні фактори, що визначатимуть розвиток української економіки у вересні.
Детальніше про основні події першого місяця осені-2025 розповідає Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу», в рубриці “Економічні тренди” для читачів видання Invest News.
Нагадаємо, про економічну ситуацію минулого місяця можна прочитати у статті “Євро, зерно та війна: основні фактори, що визначатимуть розвиток української економіки у серпні”.
Основні тенденції вересня
За великим рахунком вересневі економічні тренди стануть логічним продовженням серпня: валютний ринок перебуватиме у стані “ремісії”: курс долара залишатиметься стабільним, а до коливань євро вже виник “імунітет”. Також у вересні є великі сподівання на активний розвиток економіки та продовження тренду до зниження інфляції. Крім того, на прив’язі “теліпатиметься” питання завершення гарячої фази війни (гадаю, що про встановлення остаточного миру наразі не йдеться).
Ситуація на валютному ринку
Попри всі побоювання та перестороги, у вересні валютний ринок залишатиметься стабільним і вельми прогнозованим. З одного боку, Нацбанк продовжить реалізовувати ефективну в умовах війни стратегію врівноваження попиту і пропозиції, тобто дія режиму “керованої гнучкості” залишиться на часі. Ринок буде під захистом регулятора, а це означає, що через механізм валютних інтервенцій він зможе по максимуму наситити попит та знизити ризики “природного” зростання курсів. Звісно, якщо на ринку виникнуть загрози. Крім того, знижений інфляційний тиск впливає на міцність гривні, відтак ажіотаж на валютному ринку малоймовірний.
Щодо курсу євро, то можна сказати, що в Україні вже сформований певний “імунітет” до частих коливань курсу, пов’язаних насамперед зі світовими котуваннями пари долар / євро та відповідним співвідношенням пари гривня / долар. Євро мінливий через низку геополітичних факторів, “стан непевності” триватиме і надалі. Звісно, почасти у цьому можна “звинуватити” Дональда Трампа, який з початку свого другого “пришестя” вирішив дещо змінити у світі. Проте цей період є важливим стрес-тестом взагалі для світової економіки, зараз всі приховані (прикриті) накопичені проблеми вийшли на авансцену.
Попри цю “лірику”, ми не очікуємо, що євро дивуватиме якось інакше, ніж це було влітку. Співвідношення долара до євро навряд чи істотно зміниться і залишиться в межах 1,15-1,2.
Приборкана інфляція
Низька інфляція стане чудовим приводом для Нацбанку вже у вересні дещо знизити облікову ставку (очікується, що 11 вересня її можуть зменшити на 0,5-1 в.п.). Власне цей крок – наслідок 3-місячного зниження інфляційних показників. Нагадаю, що за підсумками травня у річному вимірі інфляція була на рівні майже 16%, а вже за підсумками липня вона зменшилася до 14%. Тобто, варто очікувати, що Нацбанк може дещо послабити регулювання гривні, тим самим відкривши можливості банків до поступового зниження відсотків за низкою кредитів.
Звісно, ситуація восени буде динамічною: ми не можемо виключити, що після періоду низької інфляції, не виникнуть обставини, що навпаки провокуватимуть її зростання. Однак у вересні можна очікувати позитивну “інерцію” інфляційного зниження.
Фактор війни
Поки триває війна без будь-яких перспектив до її припинення, вона залишається потужним джерелом економічного “виснаження”. Не варто перераховувати всю низку серпневих подій, на які покладалися великі надії. Наразі всі перспективи припинення війні – скоріше примарні, фантастичні. А відтак будь-який економічний поступ відбувається всупереч обставинам. Однак без економічного руху будь-які розмови про майбутнє України, як самостійної держави, як суб’єкта міжнародного права, є утопічними.
Звісно, тут постає інше питання – підтримка України з боку країн-партнерів (як фінансова, так і воєнно-технічна) на 2026 рік. Адже, наприклад, фіндопомога дає змогу перекривати левову частку видатків держбюджету і тим самим тримати економіку в “живому” стані. Воєнно-технічна допомога – це супротив ворогові, це “вгризання” у ворожі нирки, печінку, це аперкот за аперкотом, аби той був змушений від непоборного болю залишити нашу країну у спокої.
Тому попри подекуди розпач і розчарування, залежність від зовнішньої допомоги, нам доведеться, ми мусимо “робити своє”.
