Минулий тиждень у президента США Дональда Трампа виявився дуже насиченим. Не покладаючи рук та ручки, він готував та готував нові мита на іноземні товари. Дісталося і Лаосу із Мʼянмою, і стратегічному партнеру — Європейському Союзу. І з цього моменту торгові війни Трампа перетворилися на доволі небезпечне явище, яке може знищити трансатлантичну торгівлю.
Що відбувається
У понеділок, 14 липня, європейські ринки здебільшого впали, оскільки інвестори серйозно сприйняли останні заклинання президента Трампа щодо торговельної війни, в яких він погрожував запровадити 30% тарифи на Європейський Союз та Мексику з 1 серпня. Погроза пана Трампа пролунала після серії заяв минулого тижня, які включали попередження про можливе 50% мито на весь імпорт міді та всі товари з Бразилії, 35% мито на канадські товари та можливе 200% мито на імпортні фармацевтичні препарати. Мексика не догодила наркоторговлею, європейські союзники — торговельним дисбалансом.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наполягала, що Брюссель все ще хоче досягти угоди зі США. У неділю блок відклав заплановані заходи у відповідь на окремі мита США на сталь та алюміній. У травні посадовці ЄС погрожували запровадити тарифи на товари зі США вартістю близько 117 мільярдів доларів, включаючи автомобілі та літаки, якщо переговори проваляться, починаючи з 14 липня. Але тепер час домовитися є лише до першого серпня.
«ми повинні бути готові до всіх наслідків, включаючи добре продумані пропорційні контрзаходи для відновлення балансу в наших транзитних статичних відносинах», — заявив Керівник ЄС з питань торгівлі Марош Шефчович.
За його словами, запровадження тарифів у 30% на європейський імпорт фактично зруйнує трансатлантичну торгівлю, яка щоденно оцінюється в понад 4,4 мільярда євро. Обидві сторони протягом останнього місяця працювали над принциповою торговельною угодою, однак різка заява Трампа зірвала прогрес.
Європейська комісія підготувала відповідь у вигляді додаткового оподаткування американських товарів на суму 72 мільярди євро. Оподатковані будуть літаки Boeing та американські автомобілі, хімікати й пластмаси, медичні вироби, електрообладнання, вина та інші сільськогосподарські товари.
Хто виграє
Така постановка питання змушує ЄС подвоїти зусилля щодо відкриття нових ринків за межами Сполучених Штатів. Зокрема у КНР.
Тут американці вже зробили послугу східному конкуренту. Китайський експорт у червні зріс більше, ніж очікувалося, після того, як Вашингтон і Пекін домовилися про попередню угоду про зниження взаємних мит. Це включало зростання поставок до США на 32,4%, яке скоротилося у травні. Тобто, спочатку Трамп створив проблему, потім із широким жестом вирішив. Таким чином, мабуть сподіваючись інші союзи зробили більш зговірливими.
15 липня агентство Reuters повідомило, що економіка Китаю у другому кварталі поточного року сповільнилася, однак не на стільки, як прогнозувалося раніше. Загалом друга економіка світу демонструє відносну стійкість до мит США. Китай прогнозує економічне зростання на рівні 5%, але реалізувати її буде важно, хоча не неможливо. Пекін збільшив витрати на інфраструктуру та субсидії споживачам, а також пом’якшив монетарну політику. Також китайці більш агресивно почали завойовувати інші ринки, про що я писала у блозі для Investnews.com під назвою «Поки РФ занурюється у санкції, а США — у тарифні війни, Китай захоплює ринки».
Які очікуються наслідки
Насправді, за такі гойдалки Трампу навряд світить Нобелевська премія з економіки. Мало хто з експертів дає позитивну оцінку його старанням. Навпаки, більшість каже, що американці зі свого карману заплатять за такі нововведення.
Вже підраховано, що середньостатистична сім’я США може заплатити додаткові $1 200–$1 300 у 2025 році, та до $1 600 у наступному як через тарифи, так і через підвищені ціни на іноземні товари.
Газета The Washington Post повідомила, що у червні у США інфляція зросла як наслідок тарифної політики президента Дональда Трампа. Вона почала впливати на зростання цін на побутову техніку, меблі, одяг та інші товари повсякденного вжитку в усій економіці.
«Зростання цін у червні було повсюдним і торкнулося імпорту, такого як косметика, взуття та іграшки, а також послуг, таких як медичне обслуговування, автострахування та освіта. Тим часом ціни на автомобілі та авіаквитки знизилися, частково через зниження попиту», – пише видання.
Звісно, рост цін проведе до зниження попиту. Далі прогнозується послаблення сільського господарства та важкої промисловості з відповідними наслідками у вигляді падіння виробництва та зайнятості, й розбалансування фондових ринків. Далі — зниження ВВП.
Згідно з висновків Yale, загальне зниження ВВП у 2025 складе приблизно 0.9 %, а довгострокове падіння – 0.6 %. Інфляція зросте на 2.3 % — втрата купівельної спроможності може сягнути приблизно $3 800 для домогосподарства. Міжнародний валютний фонд оцінує зниження глобального ВВП приблизно на 0.5 % у наступному році і це лише як наслідок запровадження усіх нових тарифів як США, так і у якості міри у відповідь.
Експерти зазначають, що зростання цін у США у червні — найбільший місячний приріст з січня — знову розпалює побоювання серед економістів, що тарифи, масові депортації та інша політика Білого дому можуть погіршити інфляцію. Новий раунд загрози тарифів, який має набути чинності 1 серпня, може ще більше погіршити перспективи та спонукати Федеральну резервну систему утриматися від зниження процентних ставок. А тут і до суттєвого коливання долара недалеко.
