Без сумніву, при американському президенті Дональді Трампі Україні буде важче вистояти проти російського агресора. З подій минулого тижня стало зрозуміло, що його мало цікавлять вразливі країни. І навіть настільки, що він готовий втратити європейських партнерів у інших своїх геополітичних іграх.
На думку Bloomberg, цим скористається головний суперник США за міжнародний вплив — Китай. А це означає, що Штати можуть більше втратити, ніж отримати від вже розпочатої Трампом великої торгової війни з азіатським драконом.
Думка авторитетного видання
“Підхід Трампа «Америка перш за все» відтягує США від глобального лідерства, тоді як Сі Цзіньпін розширює вплив Китаю в усьому світі”, – пише Bloomberg.
Агентство зазначає, що поки Сі використовує всі державні м’язи, щоб ніхто не міг кинути виклик провладній партії, Трамп використовує всі важелі американської економічної та військової могутності, щоб утримати США попереду Китаю як видатної наддержави світу.
“Хоча ця стратегія може виявитися успішною в короткостроковій перспективі, у довгостроковій перспективі його дії створюють світ, який набагато більше відповідає інтересам Китаю”, – пише Bloomberg.
Зазначається, що у своїй команді Трамп має багато прихильників жорсткого економічного тиску на Пекін. З іншого боку і дуже близько до себе він підпустив успішного партнера китайців – Ілона Маска, який має великі бізнес-інтереси у другій за величиною економіці світу.
Як відомо, Маск керує заводом Tesla Inc. у Шанхаї, де у 2022 році було випущено понад 710 000 автомобілів. Оскільки Маском, як і Трампом, рухає комерційна жилка, йому може бути дуже невигідним псування відносин із Сі. У кінцевому результаті він на це і не піде під тиском інвесторів бізнес-імперії, якою керує.
Ситуація із європейцями
Трампу потрібно заручитися підтримкою союзників для більш ефективного протистояння реалізації задумів Комуністичної партії Китаю по доведенню до 2035 року ВВП на душу населення до рівня «середньорозвиненої країни». Якщо протистояти не вийде, КНР стане лідером зі світового впливу.
Але поки що Європа не готова об’єднуватися із Вашингтоном у антикитайську коаліцію. Європейський Союз демонструє обережність щодо конфронтаційної лінії США стосовно КНР.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес, наприклад, зазначив, що ЄС має розробити власну політику щодо Китаю і не слідувати за США у цьому питанні. Він підкреслив, що Європа повинна самостійно вирішувати, коли Китай є партнером, а коли — конкурентом.
«Європа має ухвалювати власні рішення самостійно. І ми маємо вирішити, коли Китай може бути партнером, а коли – конкурентом», – сказав Альбарес під час Мюнхенської конференції з безпеки.
У цілому та конференція, яка пройшла у Німеччині 14-16 лютого цього року, продемонструвала готовність Європи до діалогу із Пекіном. У кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки міністр закордонних справ Китаю Ван Ї провів двосторонні зустрічі з кількома високопоставленими європейськими чиновниками, включаючи верховну представницю ЄС із закордонних справ Каю Каллас, канцлера Німеччини Олафа Шольца і генерального секретаря НАТО Марка Рютте.
На противагу цьому у нового держсекретаря США Марко Рубіо не знайшлося навіть кілька хвилин для перемовин із високою представницею ЄС із закордонних справ Каєю Каллас, яка 26-27 лютого перебувала у Вашингтоні саме з метою зустрічі з новою американською адміністрацією.
«Висока представниця ЄС з закордонних справ Каллас не зустрінеться з держсекретарем США Марко Рубіо протягом цього візиту через неспівпадіння графіків», — так пояснили громадськості незручну ситуацію.
У свою чергу голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн, одна з європейських «яструбів» щодо Китаю, у січні цього року закликала до нових зусиль щодо покращення відносин між Брюсселем та Пекіном.
Експерти не виключають, що сьогоднішньому Вашингтону з наявною позицією щодо припинення війни в Україні, щодо послаблення обороноздатності Європи шляхом виведення з неї американських військ та виходу США з НАТО, а також з погрозами щодо введення мит на різні групи товарів, буде важко знайти на цьому континенті спільника у протистоянні китайському дракону.
Скоріш за все, європейські країни будуть приймати самостійне рішення, як себе поводити у цьому протистоянні. Хтось буде посилювати зв’язки із Індією, Південною Кореєю чи Японією, щоб збалансувати свою зовнішню політику. Інші, наприклад нинішні уряди Іспанії та Угорщини, продовжуватимуть залучати китайські інвестиції та створювати у себе нові можливості для Пекіну.
Таким чином на цьому економічному фронті Трамп може опинитися у положенні самотнього воїна. Точно йому не варто сподіватися, що Москва посміє виступити проти Пекіна у якості подяки за примус України до припинення вогню на російських умовах.
Раніше на Investnews.com.ua ми розглядати передумови торгової війни між США та Китаєм. Про прохолоду у відносинах з новою адміністрацією свідчив навіть той факт, що глава КНР Сі Цзіньпін не прийняв запрошення Трампа на його інавгурацію 20 січня цього року. Потім адміністрація Білого дому ввела 10% мита на всі китайські товари. І на цьому, як було раніше анонсовано, Вашингтон зупинятися не збирається.
