Несподівано на 34 році незалежності України її мешканці дізналися, що вони є щасливими господарями незліченної кількості природних копалин. Дізналися вони про це тоді, коли новий уряд США вирішив отримати частину цього багатства у якості плати за підтримку України під час війни. Зміна команди у Білому Домі змінила і підхід до варіанту компенсації американцям вкладень у вигляді допомоги Україні. Якщо при Джозефі Байдені мова йшла про відшкодування за рахунок російських активів, то Дональд Трамп вирішив зробити це за рахунок копалин жертви російської агресії. Як пише американська преса, команда Трампа розраховує отримати від України різними шляхами $500 млрд.
Що насправді має Київ
За даними ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна має найбільшу мінерально-ресурсну базу із всіх країн Європи. Із 118 елементів періодичної системи в українських родовищах наявні 92 основних. Решта відомих людству елементів малопоширені або отримані лише в лабораторних умовах. За даними прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, на території нашої країни зосереджений 21 елемент із 30, які Європа визначає критичною сировиною. Те, що належить Україні, може коштувати $3 – 20 трлн.
Далеко не всі наявні в Україні рідкісноземельні метали та інші корисні копалини розроблені належним чином та далеко не всі сьогодні добуваються. Наразі Україна промисловими темпами видобуває залізо, марганець, титан та цирконій. Також ми маємо власні значні запаси енергетичних ресурсів: природний газ, нафта і конденсат, уран, кам’яне вугілля, коксівне, антрацитне вугілля, буре вугілля, торф.
Ми маємо значні запаси танталу, ніобію, літію, берилію, рідкісноземельних елементів (зокрема скандій, ітрий, церій), золото, срібло, германій та гафній, але їх видобуток обмежений.
Лише потрібного для акумуляторів від смартфонів до електромобілів літію Україна має близько 500 000 тонн. Це, за даними науковців, один із найбільших запасів у Європі. Однак наразі не весь цей запад контролює Київ. Два з чотирьох українських родовищ літію знаходяться у російських окупантів. Одне із них – Шевченківське родовище – у селищі Шевченко на сході Донецької області було захоплено місяць тому.
Копалини, доступ до яких можуть узгодити Вашингтон і Київ, становлять стратегічний інтерес для Сполучених Штатів. Вони можуть сприяти як відновленню України за участю американських компаній, так і посиленню конкурентних позицій США у глобальному технологічному змаганні з Китаєм і Росією.
Завдяки розвитку цього напряму можливо створити суттєву конкуренцію для Китаю, який наразі контролює значну кількість родовищ у Африці та є провідним постачальником рідкісноземельних металів на світовому ринку. Звісно, українські обсяги не можна порівняти із китайськими, але з ними американцям буде простіше конкурувати із Пекіном.
Крім того, США можуть зацікавитися українськими запасами критично важливих ресурсів, серед яких літій, графіт, кобальт, нікель і титан.
Що хоче отримати сьогоднішній Вашингтон
Україна готова працювати із США над угодами щодо рідкісноземельних металів за умови, що Америка надасть достатні гарантії безпеки, щоб запобігти потраплянню цих ресурсів до рук росії. Про це на умовах анонімності розповів виданню New York Times високопоставлений український чиновник. Однако одразу зазначається, що понад 70% копалин, які можуть бути цікавими американцям, сконцентровані у трьох областях, де проходить фронт – Донецькій, Луганській та Дніпропетровській.
В Америці угода отримала широку підтримку, оскільки вона розглядається як вигідний крок для економіки США, має більшу доцільність при наданні допомоги Україні, а головне, на думку американських політиків, призначена для послаблення впливу Китаю на ринку критично важливих матеріалів.
За даними видання The Telegraph, угода із США має на меті не лише отримання американцями значної частини від українських природних копалин. Вашингтон, начеб-то, бажає забирати 50% від поточних доходів, які отримують Україна від видобутку ресурсів, і 50% від фінансової вартості «всіх нових ліцензій, виданих третім особам» для майбутньої монетизації ресурсів.
Член комітету з міжнародних відносин Сенату США Марко Рубіо цілком підтримує ініціативу по наданню доступу американским компаніям до українських природних ресурсів. Він вважає, що співпраця з Україною у сфері критично важливих мінералів допоможе США зменшити залежність від Китаю. За його словами, розвиток власної екосистеми видобутку та переробки рідкісноземельних металів є життєво необхідним для економічної та національної безпеки США.
Є підтримка і серед конгресменів-демократів. Наприклад, член комітету з міжнародних справ Палати представників США Грегорі Мікс назвав угоду стратегічним партнерством, що принесе користь обом країнам. Мікс каже, що співпраця в цій сфері сприятиме відновленню України після війни та створить нові робочі місця, як в Україні, так і в США.
За наявною інформацією, вже помітні зміни настроїв у ділових колах США – представники місцевого бізнесу почали більш серйозно розглядати можливості співпраці з Україною. Деякі з них вже ведуть переговори щодо можливих партнерств у межах майбутньої угоди про обмін корисних копалин України на американську зброю. Наразі, як повідомив президент України Володимир Зеленський на полях Мюнхенської безпекової конференції, угода лише формується.
Кому саме дістанеться великий шматок українського сировинного пирога, невідомо. Але на Заході посилюється критика такого рішення. The Telegraph пише, що умови американського контракту, який тиждень тому потрапив до офісу Володимира Зеленського, означають безстрокову економічну колонізацію України США. Документ передбачає створення спільного інвестиційного фонду, який начебто повинен гарантувати, що «ворожі сторони конфлікту не отримають вигоди від відновлення України». Однак, при сьогоднішніх умовах Вашингтона, головним вигодонабувачем запропонованого контракту буде лише одна сторона. І це не Україна…
Раніше у блозі для Investnews.com.ua я писала, що світ має готуватися до торгової війни між США та Китаєм, яку може розпочати 47-м американський президент у перші дні свого другого терміну. Як ми бачимо, чим довше Трамп знаходиться на посаді, тим більше проблем отримують партнери Сполучених Штатів.
