Україна піднялася на сім позицій у світовому рейтингу економічної свободи, опублікованому 25 вересня канадським Fraser Institute спільно з українським Центром Бендукідзе. Проте, попри незначний прогрес, країна залишається серед найменш вільних економік — 143-тє місце зі 165.
Повідомляє видання Forbes.
Цю сходинку Україна розділила з Ліваном і Габоном. У безпосередній близькості — Ангола (146), а сусідня Росія взагалі опустилася до 148-го рядка. Водночас інші країни регіону демонструють значно кращі результати: Румунія (50), Словаччина (49), Угорщина (61), Польща (76), навіть Білорусь — на 122-й позиції.
П’ять вимірів свободи
Індекс економічної свободи оцінює країни за п’ятьма ключовими параметрами:
- розмір державного сектору,
- ефективність правової системи та захист власності,
- стабільність валюти,
- відкритість до міжнародної торгівлі,
- регуляторне середовище для бізнесу та ринку праці.
За словами укладачів рейтингу — Роберта Лоусона, Раяна Мерфі та Метью Мітчелла — тенденція до зменшення економічної свободи в Україні почалася ще у 2022 році й триває донині. Причини — очевидні: повномасштабна війна, зростання ролі держави в економіці, обмеження торгівлі та згортання реформ.
«Війна руйнує економічну свободу, а централізація економіки підживлює конфлікти», — йдеться у звіті.
Статистика без ілюзій
У деталізації результатів видно, що Україна не досягла помітного прориву за жодним із напрямів, а в деяких позиціях — навіть погіршилася.
Оцінки (де 10 — найвища економічна свобода):
- Розмір уряду: 5,80 (128 місце) — незначне зниження
- Правова система та захист власності: 4,57 (108 місце) — майже без змін
- Доступ до надійних грошей: 5,26 (143 місце) — помітне покращення
- Міжнародна торгівля: 5,99 (132 місце) — невелике зниження
- Регулювання бізнесу та праці: 4,58 (150 місце) — суттєвий спад
У підсумку, загальна картина свідчить про вразливість економічної структури, в якій ринкові механізми часто поступаються перед ручним управлінням.
Геополітика та економічна реальність
Аналітики наголошують, що нинішнє місце України у рейтингу відображає насамперед, не провал реформ як таких, а вплив війни на ключові економічні параметри. Зокрема, держава змушена активніше втручатися в економіку, а ресурси спрямовуються на безпековий сектор, що унеможливлює швидке впровадження структурних змін.
Разом з тим, експерти наголошують: навіть у воєнних умовах критично важливо підтримувати базові принципи вільного ринку — верховенство права, захист приватної власності, прозорі правила для бізнесу та лібералізацію торгівлі.
Світові лідери та аутсайдери
Найвищі місця у цьогорічному рейтингу посіли Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія та США. У кінці списку опинилися такі країни, як Зімбабве, Судан, Венесуела, Іран і Сирія.
Для України та країн із подібними викликами рейтинг є не лише індикатором поточного стану, а й сигналом: без відновлення базових економічних свобод жодне відновлення не буде сталим.
Як повідомляло видання Invest News, у 2024 році Україна посідала 150-те місце у світовому рейтингу економічної свободи.
