У 2024 році Національний банк України впровадив ефективну монетарну стратегію, яка не лише захистила економіку країни від суттєвих потрясінь, а й створила умови для поступового зростання, незважаючи на військові виклики.
Про це заявив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків і голова правління ГЛОБУС БАНКУ. За його словами, ключові заходи політики включали оперативне коригування облікової ставки, активізацію кредитування через державні програми та поетапне скасування валютних обмежень.
Зокрема, облікова ставка з початку року була знижена з 15% до 13%, що сприяло здешевленню банківських кредитів на 2–3% — до середнього рівня 16–17%. Депозитні ставки також зазнали змін: дохідність вкладів скоротилася, але зросла популярність довгострокових депозитів на 1–2,5 роки, де ставка досягає 13–15%.
Такі заходи забезпечили стабільність банківської системи та підтримку економіки навіть у складних умовах.
“Наразі відбувається поступова переорієнтація банківських депозитних програм для фізичних осіб з ультракоротких на довгострокові вклади. Саме довгострокові вклади від 1 року до 2,5 років дають змогу банкам більш активно розвивати різноманіття кредитних програм: від автокредитування та кредитів для МСБ — до іпотеки”, — акцентував банкір.
Експерт зазначив, що в 2024 році важливою складовою монетарної політики стала впровадження режиму “керованої гнучкості” на валютному ринку. За його словами, в умовах війни Національному банку вдалося створити ефективну систему, яка врівноважила попит і пропозицію, пом’якшила вплив інфляції на валютні курси та знизила ризики різких коливань курсу.
Фактори, що сприяли зростанню курсу долара США:
- Зростання інфляції через підвищення тарифів на електроенергію та акцизів на пальне;
- Перебої в енергопостачанні, які призвели до зростання витрат і ускладнення роботи бізнесу;
- Економічні наслідки ворожих ракетних і дронових атак, що завдали шкоди інфраструктурі і призвели до скорочення ВВП;
- Періодичні затримки в отриманні міжнародної фінансової допомоги, зокрема затягування схвалення пакету допомоги від США, що вплинуло на бізнес і громадян, посиливши тиск на гривню.
“Зростання курсів основних валют, що відбувалося протягом року, не призвело до паніки чи ажіотажу, адже після скасування основних обмежень валюта перестала бути “дефіцитом”. Натомість валютні інтервенції Нацбанку були спрямовані саме на досягнення рівноваги між покупцями та продавцями, відтак будь-які натяки на ажіотаж гасилися в самому зародку”, — наголосив Сергій Мамедов.
Щодо прогнозів на 2025 рік, банкір вважає, що цей період стане “перехідним” для економіки. Наступного року, за його словами, можуть бути створені передумови для поступового економічного зростання в майбутньому.
“У першій половині наступного року інфляція збережеться досить високою (у річному вимірі вона складе 10-11%), однак вже з другого кварталу варто очікувати її поступового зниження. Ми припускаємо, що за підсумками року інфляція не перевищить 7%”, — підкреслив фахівець.
На думку експерта, зниження рівня інфляції дозволить НБУ поступово зменшити облікову ставку та ставку за 3-місячними депозитними сертифікатами. Прогнозується, що в другій половині року облікова ставка може знизитися до рівня 12,8-12,6%, а до кінця 2025 року досягне 12,5%. Аналогічних змін очікується і для ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами. Вона може поступово зменшитися з 15,5% до 14% упродовж другої половини року.
“Умови за кредитними програмами можуть дещо покращитися, однак не варто очікувати стрімкого зниження ставок. Натомість дохідність гривневих вкладів для громадян буде відкоригована відповідно до зміни ставки за депозитними сертифікатами”, — сказав експерт.
На думку експерта, одним із ключових чинників монетарної політики у 2025 році стане наповнення державного бюджету за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, це стосується кредиту від країн «Великої сімки», погашення якого передбачено за рахунок заморожених активів країни-агресора. Крім того, підтверджено намір країн ЄС виділити Україні €38,27 млрд у рамках ініціативи «Ukraine Facility» протягом 2024-2027 років.
“Для країни важливо зберегти потужні зовнішні фінансові “джерела”. Адже економіка поки що суттєво залежить від міжнародної фінансової допомоги, що спрямовується переважно на покриття дефіциту бюджету, який наступного року може скласти понад 1,61 трлн грн”, — розповів він.
Банкір вважає, що у 2025 році ключовим для економіки та монетарної політики залишатиметься “воєнний чинник”, який може поступово перетворитися на “чинник замирення”. Однак цей аспект залишається невизначеним і суперечливим, оскільки навіть потенційне досягнення миру може супроводжуватися низкою несприятливих умов для України. Водночас, задля гарантування безпеки та захисту країни, можливе припинення бойових дій не призведе до зменшення воєнних витрат.
“Наступного року монетарна політика країни залишатиметься досить зваженою, можна сказати майже повністю адаптованою до воєнних обставин. В умовах, коли скорочення видатків є малоймовірним, на авансцену має вийти розвиток всіх стратегічних галузей –- таких як машинобудування, АПК, ВПК, будівництво тощо. Крім того, великі надії покладатимуться на розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема на державні пільгові програми кредитування та активний розвиток партнерських банківських кредитних програм”, — підсумував Сергій Мамедов.