За даними аналітичного звіту Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс” щодо зовнішньоекономічної діяльності України у 2024 році, частка виторгу від експорту мінеральних продуктів склала 8,1% від загального обсягу. Порівняно з 2021 роком, цей показник знизився майже на 60%.
Посилаючись на проміжні дані НБУ, аналітики зазначають, що за підсумками 2024 року обсяг експорту товарів досяг $38,9 млрд, що становить 61,6% від рівня 2021 року. Основну частку експорту формують продовольчі товари та сировина для їх виробництва — їхня частка складає 63,4% від загального обсягу. У 2024 році експорт цієї категорії зріс на 12,1% і досяг 89,09% від показників 2021 року.
“За результатами 2024 року обсяг експорту товарів та послуг склав 68,84% від обсягів за 2021 рік. Імпорт товарів та послуг за результатами 2024 року на 9% перевищив показник 2021 року. Різниця між експортом та імпортом товарів та послуг ЗЕД залишається від`ємною, але порівняно з 2023 роком співвідношення між обсягом експорту та імпорту збільшилось: 61,11% проти 57,52%”, — розповіла Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу».
Експертка зазначила, що значну частку експорту товарів займає продукція металургії, яка становить 11,4% від загального обсягу. Однак за підсумками 2024 року через відключення електроенергії, зниження світових цін на метали та скорочення попиту її експорт зменшився до 28% від рівня 2021 року.
Також минулого року частка експорту продукції машинобудування склала 5,2%, що відповідає 52,7% від показників 2021 року.
Експорт деревини та виробів із неї у 2024 році склав 4,3% від загального експортного виторгу, що відповідає 66,6% від рівня 2021 року. Частка продукції хімічної галузі у загальному обсязі експорту становила 3,9%, що дорівнює 47,5% від показників 2021 року.
Згідно зі звітом “Фінансового пульсу”, минулого року близько 59% експортного виторгу Україна отримала від європейських країн, зокрема 57% — від держав ЄС. Частка експорту до країн Азії склала 25,6%, до Африки — 7,6%, до Америки — 3% (з них 2,2% припадає на США). Поставки товарів до Австралії та країн Океанії були незначними — лише 0,06% від загального обсягу експорту.
Імпорт у 2024 році: основні тенденції
Аналітики зазначають, що у 2024 році обсяг імпорту зріс на 8,14% порівняно з 2023 роком і досяг $69 млрд, що становить 98,9% від рівня 2021 року.
Основну частину імпорту складає продукція машинобудування — за підсумками 2024 року витрати на її закупівлю становили 35,4% від загального обсягу.
“Протягом 2023 та 2024 років імпорт продукції машинобудування продовжував зростати: на 32,1% і 24,9% відповідно в тому числі завдяки закупівлі “енергетичного” устаткування та іншого обладнання для відновлення потужностей промислових підприємств та розвитку оборонної промисловості”, — зауважила Діляра Мустафаєва.
У 2024 році значну частку імпорту складала продукція хімічної промисловості — 17,2% від загального обсягу. Також активно імпортувалися мінеральні продукти (корисні копалини) — 12,9%, продовольча продукція — 11% та металургійна продукція — 5,5%.
За підсумками минулого року основна частина імпорту надходила з європейських країн — 51,2%, зокрема 47,8% із держав ЄС. Частка імпорту з країн Азії склала 34,7%. Основним постачальником був Китай, який забезпечував виробниче устаткування, транспортні засоби, безпілотні літальні апарати тощо. Імпорт із країн Америки становив 6,5% (зокрема 4,8% із США), а з країн Африки — 1,4%.
Перспективи та прогнози
“Зовнішня торгівля на шляху до стабілізації, однак обсяг експорту поки що не досяг рівня 2021 року. Рішення Євросоюзу про призупинення ввізних мит і квот на український експорт до Євросоюзу (чинне до 5.06.2025 року) сприяло поступовому відновленню експортних надходжень. Однак, за прогнозами НБУ, у 2025 році від’ємний чистий експорт (перевищення імпорту над експортом) збільшиться. Очікується зниження експорту через обмежені запаси тогорічних врожаїв кукурудзи та соняшника. А на тлі значних оборонних потреб, необхідності відновлення інфраструктури та виробничих потужностей імпорт значно зростатиме. Також значні пошкодження енергосистеми України потребуватимуть імпорту електроенергії та нафтопродуктів. Крім того, через призупинення роботи шахт у Покровську зросте імпорт коксівного вугілля для забезпечення внутрішнього виробництва металів”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
