Найбільша частка проблемних кредитів спостерігається серед компаній, що займаються операціями з нерухомістю — 79,4% від загальної суми кредитів для цих підприємств, а також серед роздрібних торговців — 74,4%. Про це зазначено в доповіді Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
Експерти відзначили, що в кредитних портфелях будівельних компаній значна частина складається з проблемних кредитів, що обумовлено, зокрема, довгим виробничим циклом. Наприклад, середній термін будівництва житлового будинку навіть до війни становив від 18 до 24 місяців. Окрім того, великі фінансові витрати на початкових етапах будівництва часто призводять до нестабільності фінансових результатів.
“Від початку повномасштабної війни будівельні компанії та компанії, що реалізують об’єкти нерухомості, потерпають від спаду попиту на ринку нерухомості. При цьому спостерігається значне подорожчання собівартості будівництва (зростання цін на будівельні матеріали, електроенергію, збільшені витрати на оплату праці на тлі дефіциту робочої сили), що негативно впливає на фінансовий стан компаній”, — розповіла Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу».
Аналітики відзначили, що серед основних видів діяльності в кредитних портфелях підприємств найбільш стабільними є компанії харчової промисловості, де частка непрацюючих кредитів складає лише 10,6%. Також невелика частка проблемних кредитів спостерігається у сільськогосподарських підприємств — 13,33% (за даними НБУ на 01.12.2024). Гуртова торгівля формує найбільший обсяг кредитів для юридичних осіб (22% від загального обсягу). Але її кредитний портфель має нижчу якість, з часткою непрацюючих позик на рівні 29%. У свою чергу, підприємства, що займаються постачанням електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, мають 30% непрацюючих кредитів у своїх портфелях.
Як впливає війна
Діляра Мустафаєва зазначила, що значна частина непрацюючих кредитів пов’язана з проблемами, викликаними війною. Фінансовий стан підприємств погіршився через пошкодження або знищення виробничих потужностей. А також через розташування виробництва чи складів у зонах бойових дій. Окрім того, серед об’єктивних причин виникнення непрацюючих кредитів — окупація територій, на яких діяли підприємства, порушення логістики постачання сировини, втрата ринків збуту та зниження попиту на продукцію.
У статті “Фінансового пульсу” також повідомляється, що на початок 2024 року обсяг непрацюючих кредитів підприємств становив 365,5 млрд грн (44,12% від загального кредитного портфеля юридичних осіб). Станом на 01.01.2025 загальна сума непрацюючих кредитів підприємств знизилася до 347,38 млрд грн (38,96% від загального портфеля корпоративних кредитів). Таким чином, за 2024 рік частка непрацюючих позик зменшилася на 5,2 в.п., що свідчить про поступове поліпшення якості кредитного портфеля. Це пов’язано не лише з видачею нових якісних кредитів банками, а й з адаптацією підприємств до умов війни та відновленням їх діяльності, зокрема через релокацію до інших регіонів. Крім того, важливим чинником зменшення непрацюючих позик є активна робота банків з боржниками, в тому числі через механізм реструктуризації заборгованості.
“Попри війну рівень непрацюючих кредитів підприємств поступово знижується, хоча ще залишається доволі високим. Але кредитні портфелі банків є добре забезпеченими та зарезервованими”, — наголосила Діляра Мустафаєва.
Як зазначено в матеріалі “Фінансового пульсу”, частка непрацюючих активів у кредитних портфелях банків є важливим індикатором, який не тільки відображає ефективність існуючих кредитних стандартів і впливає на прибутковість банківської діяльності. Проте свідчить про поточну кредитоспроможність підприємств реального сектора економіки.
На початок січня 2025 року найбільша частка непрацюючих кредитів була зафіксована в банках з державним капіталом — 42,97%. У банках з приватним капіталом цей показник становив 12,54%, а в банках іноземних банківських груп — 10,89%.
“Бізнес та банки поступово пристосовуються до умов війни. Попри військові дії та активну руйнацію інфраструктури, значна частка позичальників зберігає добрий фінансовий стан, що свідчить не тільки про стійкість бізнесу, а й про виваженість банківських стандартів кредитування”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
