Від 47-го президента США очікують багато потрясінь і серед них струс ринку палива. Найсміливіші експерти називають реальною ціною 40-50 доларів за барель. Це зовсім не пов’язане з бажанням звалити диктаторський режим у Росії, хоча вона суттєво постраждає від такого рішення. Мета – отримати дешеві енергоресурси для технічного прогресу.
Навіщо потрібні дешеві ресурси
Згідно доповіді Міжнародного енергетичного агентства (IEA) про вплив вартості енергії на промисловий розвиток, а також аналітики Світового банку щодо ролі енергетичних ресурсів у розвитку технологій, дешеві енергетичні ресурси потрібні для стимулювання технічного прогресу, оскільки вони забезпечують основи для розвитку промисловості, інновацій і нових технологій.
Зокрема дешева енергія дозволяє підприємствам знижувати витрати на виробництво товарів і послуг, що сприяє розвитку нових технологій, які вимагають енергомістких процесів. Наприклад, виробництво чіпів, які потрібні для більш масштабного впровадження штучного інтелекту у технічні засоби. Зниження витрат на енергію дозволяє також більше коштів спрямовувати на наукові дослідження та розробки.
Сучасні технології, такі як штучний інтелект, великі обчислення і хмарні сервіси, залежать від доступної енергії для роботи дата-центрів і обчислювальної техніки. Дешева енергія прискорює розвиток автоматизації, оскільки робить вигідними енерговитратні технології, наприклад, робототехніку або адитивне виробництво (3D-друк).
Історично зниження вартості енергії, як-от природного газу або електроенергії, сприяло активному впровадженню інновацій у відновлюваних джерелах енергії, таких як сонячна або вітрова енергія. У країнах із дешевими енергетичними ресурсами розвиваються масштабні промислові кластери, зокрема у галузі виробництва водню або акумуляторних батарей.
У цілому економічне зростання та стимулювання нових технологій надасть можливість країнам інвестувати у технології скорочення викидів і “зелену” економіку. Галузі, як-от космічні дослідження або високоточне виробництво, залежать від дешевої енергії для забезпечення складних і дорогих процесів.
Як відомо, доступ до вугілля як дешевого джерела енергії свого часу стимулював промислову революцію. Дешева нафта у середині ХХ століття дозволила швидкий розвиток автомобільної та хімічної промисловості. Дешева електроенергія стала основою для розвитку інформаційних технологій у ХХ-ХХІ століттях. Сьогодні доступні енергоресурси потрібні, зокрема, для прориву ШІ.
Бачення Трампа
Ще під час передвиборчої кампанії республіканець обіцяв знизити ціни на світовому ринку, у тому числі на нафту. Домагатися цього він буде кількома способами, один з яких – збільшення видобутку американської нафти та переробка канадської сировини.
Я стану диктатором на один день. Закрию кордон і почну бурити, бурити та ще раз бурити. У нас більше чорного золота, ніж у будь-якої іншої країни у світі! Більше, ніж у Саудівської Аравії, більше, ніж у Росії.
Трамп хоче «вивільнити американські енергоносії та випустити на ринок величезні запаси чорного золота», що є у США. Для цього йому потрібно скасувати ключові закони Джо Байдена, які спрямовані на вирішення кліматичних проблем. Трамп прискорить видачу дозволів на буріння на федеральних землях та відновить плани буріння на шельфі США. Він також намагатиметься схвалити продовження будівництва трубопроводу Keystone-проекту з канадської провінції Альберта до США на березі Мексиканської затоки.
Відомо, що за запасами бітумінозних пісків з нафтою Канада перебуває на одному рівні із нафтовими запасами Саудівської Аравії. Уряд Канади володіє спеціальною технологією, отримуючи екстракт легкої нафти із цих пісків. Але проєкт будівництва нафтогону та добича самого ресурсу постійно гальмується через спротив екологів та індіанців, через територію яких повинні прокласти гілку.
Експерти припускають, що, незважаючи на те, що зростання внутрішнього виробництва може спричинити тиск на ціни, наслідки на світовий ринок будуть помірними та короткостроковими. Ціни на нафту значною мірою визначаються світовими ринками, і зростання виробництва в США може призвести до того, що міжнародні виробники скоротять свій видобуток, обмеживши вплив на світову пропозицію.
Тут на допомогу Трампу повинна прийти Саудівська Аравія. Ер-Ріяд давно планував вийти з домовленостей у рамках OPEC+ щодо стримування нафтовидобутку, але для реального розриву цих відносин королівству потрібні вагомі причини.
Трамп прекрасно це розуміє, тому прокладав стежку до палаців саудівського короля та крон-принца ще за часів своєї першої каденції. Під час своєї передвиборчої кампанії американський бізнесмен заявив про намір безпосередньо співпрацювати з керівництвом Саудівської Аравії, щоб знайти точки дотику. Цьому співробітництву наданий статус стратегічного.
Саудівська Аравія зацікавлена у співпраці зі США у кількох ключових сферах, що охоплюють енергетику, оборону, інфраструктуру та технології – тобто точки дотику є. Основні напрями:
- Оборонні контракти: Саудівська Аравія є одним із найбільших імпортерів американської військової техніки. Контракти включають постачання систем протиповітряної оборони, винищувачів, дронів та іншої зброї.
- Технології та інфраструктура: Саудівська Аравія інвестує в американські технологічні компанії та шукає партнерів для реалізації своєї програми Vision 2030, яка спрямована на диверсифікацію її економіки, щоб уникнути нафтової залежності. Особливий інтерес викликають технології у сфері “зелених” енергоресурсів, а також побудова інноваційних міст, таких як NEOM.
- Освіта та культура: Саудівська Аравія активно інвестує у навчання своїх студентів у США, зміцнюючи культурні та освітні зв’язки.
Якій буде ефект
Якщо Дональд Трамп реалізує свій план, результати, на думку експертів, можуть бути багатогранними з потенційними перевагами та викликами. Американські виробники енергії, зокрема сланцевої нафти, можуть зіткнутися зі зниженням прибутковості через зниження світових цін. Однак інвестиції в інфраструктуру, пов’язану з викопним паливом, можуть це компенсувати. Від Трампа можна очікувати, що він врахує це та підтримає традиційний енергетичний сектор. Що не можна сказати про відновлену енергію — Трамп не є прихильником наразі доволі затратної сфери.
Будь-які угоди з Саудівською Аравією чи ОПЕК щодо збільшення видобутку передбачатимуть значні геополітичні компроміси. Хоча це може стабілізувати світові ринки, але одночасно може викликати занепокоєння щодо надмірної залежності від іноземних виробників нафти.
І звісно, значне зниження світових цін на нафту може суттєво вплинути на російську економіку, оскільки доходи від нафти і газу є критично важливою складовою бюджету та економічної стабільності країни-агресора. Як відомо, навіть після вводу різноманітних санкцій і відмови від російського палива багатьма країнами, експорт нафти і газу становить близько 40-50% доходів федерального бюджету росії. Тому звісно, можна очікувати при зниженні цін на нафту удару по російській економіці. Зниження цін на нафту зазвичай послаблює російський рубль через зменшення надходжень від експорту. Ця девальвація посилює інфляцію, оскільки вартість імпортних товарів зростає, що ще більше напружує національну економіку.
Але потрібно враховувати, що Москва вжила заходів для захисту від коливань цін на нафту і її економіка може протриматися деякий час. Центробанк рф має значні резерви, станом на середину листопада 2024 року це було 614 млрд доларів. Також є суверенний фонд добробуту (Фонд національного добробуту), ліквідна частина якого наприкінці минулого року складала $56,5 млрд. Відбувається диверсифікація експортних ринків енергоресурсів, зокрема зосередження на Азії.
Таким чином, значне падіння цін на нафту спричинить економічний і політичний тиск на росію, поставивши під загрозу її фіскальну стабільність і міжнародні стратегії. Однак ефективного удар можна очікували лише у середньостроковій, або навіть довгостроковій перспективі.
Але, звичайно, насправді все може бути інакше і ми скоро це побачимо…