В Україні дедалі частіше обговорюють можливість переходу на 4-денний робочий тиждень. Ідея вже частково реалізується в деяких країнах ЄС. Вона стала особливо актуальною після пандемії COVID-19, коли гнучкість робочого часу вийшла на перший план. Прихильники скороченого тижня говорять про покращення балансу між роботою та особистим життям, що сприяє зростанню продуктивності. Та чи дійсно це так? Чи готова Україна до такого формату? Та які ризики існують у запровадженні чотириденки? Команда видання Invest News спробувала розібратись в цьому питанні.
За якими правилами працюють в країнах ЄС
Ідея скороченого робочого тижня проста: співробітники працюють чотири дні на тиждень, при цьому навантаження залишається незмінним, як і зарплата. Наприкінці серпня 2024 року уряд Польщі заявив, що має намір до 2027 року внести поправки до Трудового кодексу з метою скорочення робочого часу. Зміни передбачають або введення 4-денного робочого тижня, або 7-годинного робочого дня.
В Німеччині вже й так один із найкоротших робочих тижнів у Європі. Середня тривалість робочого тижня тут становить 34,2 години, однак профспілки закликають до подальшого скорочення.
Бельгія стала першою країною в Європі і третьою в світі після Ісландії та Нової Зеландії, яка в 2022 році офіційно запровадила чотириденний робочий тиждень. Нова опція для працівників зберігає рівень зарплати. Громадяни можуть вирішувати самі, працювати їм чотири чи п’ять днів на тиждень, але від цього залежатиме тривалість робочого дня.
Португалія приєдналася до списку країн, які наразі тестують концепцію скороченого робочого тижня. Тим часом компанії у Великій Британії провели шестимісячне випробування чотириденного робочого тижня. Тепер на Туманному Альбіоні планують запровадити такий формат роботи на постійній основі, так як вважають його успішним.
Іспанія ще наприкінці 2022 року запустила невелику пілотну програму чотириденного робочого тижня, яка ще триває. А от Ісландія з 2015 по 2019 рік провела найбільший у світі пілот із 35-36-годинним робочим тижнем без скорочення оплати праці. Нині майже 90% працездатного населення країни мають скорочений робочий день або тиждень. Зазначається, що стрес і виснаження працівників зменшилися, а баланс між життям і роботою покращився.
Показовим є експериментальний приклад Японії. У 2019 році Microsoft запровадила триденні вихідні, що підвищило продуктивність на 40%. У 2021 році уряд країни почав розглядати цей формат, як спосіб покращення балансу між роботою та особистим життям, прагнучи знизити рівень вигорання та перевтоми серед працівників.
Чи перейдуть українці на чотириденку в майбутньому
Закордонні експерименти із скороченням робочого тижня показали, що працівники, які отримали більше часу для відпочинку з родиною чи друзями, почувались більш щасливими та задоволеними життям, що згодом покращило їх продуктивність. Але світовий досвід не завжди може бути корисним для України. Тож редакція Invest News розпитала експертів, наскільки реальним може стати впроваждення 4-денного робочого тижня в нашій країні у майбутньому.
Natalis Domini: трудовим реформам заважає старе мислення
«Завдяки скороченню робочого тижня, по-перше, у людини залишиться більше часу на особисте життя, по-друге, покращиться його мотивація для виконання робочих завдань і, по-третє, поліпшиться соматичне здоров’я. Як наслідок, зменшення навантаження на тіло і психіку”, – вважає експертка зі стратегічного планування життя Natalis Domini.
На її думку, суспільство знаходиться на такому етапі розвитку, що відповідні реформи можна проводити безболісно: “Питання лише до капіталістичної системи та суспільства споживання, які побудовані на збагаченні одного прошарку населення, і тримання у системі “нехватки коштів і постійної потреби у покупках” усіх інших. Лише старе мислення, що потрібно впахувати від сходу сонця до його закату може стати на заваді”.
Експертка впевнена, що “не завжди лінійний, логічний, кількісний шлях зростання працює на найкращий результат”. Тому варто впроваджувати “якісний шлях змін, коли і роботодавець, і працівник можуть бути задоволені».
Артем Кельбас: трудовий експеримент виявив безліч проблем
Позитивний досвід західних країн, які проводили експеримент із
чотирьохденним робочим тижнем, вважає цікавим й засновник іміджевої маркетингової агенції «Делегуй!» Артем Кельбас. Однак експерт зауважує, що в цьому досвіді є й певні нюанси.
«Мова йде про два важливі фактори: чесність персоналу перед вами та
його здатність до самоменеджменту. Я та мої колеги стикалися з випадками, коли експеримент із послабленням контролю та кількості обов’язкових “офісних” годин приводив до того, що спочатку загальна продуктивність немов зростала. Відповідно до внутрішніх опитувань у анонімних Google-формах люди зазначали, що стали більше спати та менше відчувати стрес та напругу. І це було помітно навіть по атмосфері у робочих чатах”, – розповідає експерт.
Проте у розрізі трьох місяців було помічено часткове повернення цієї напруги, зазначає Кельбас. Коли в компанії вирішили поцікавитися, чому, не дивлячись на скорочений час роботи, люди знову стресують. Відповідь була неочікуваною.
“Двоє людей у компанії мого товариша під час приватної розмови поскаржилися, що хоч кількість персонального часу збільшилася – це вплинуло на рівень прокрастинації, адже у вільний час вони не мали нових задач або просто не встигли їх придумати, оскільки це було незвично для них. У результаті співробітники від нічого робити стали пізніше лягати спати та їм стало складніше налаштуватися на роботу після сну”, – згадує експерт.
Ще одна людина – вже з команди Кельбаса – здивувала ще більше: “Вона розцінила цей експеримент, як можливість взяти собі проєкти на фріланс. Що вилилося у додаткове завантаження. Як результат, виникло зниження загальної продуктивності при тому ж доекспериментному рівню продуктивності».
Вікторія Шавгулідзе: новації варто обережно впроваджувати у держсекторі
Адвокатка Вікторія Шавгулідзе вважає, що додатковий день відпочинку дозволить відновити сили працівникам, а бізнесу – знизити витрати на електроенергію, оренду офісу та інші адміністративні опції: «Зменшення рівня стресу та втоми, а також менший ризик емоційного вигорання є справжніми перевагами цього розкладу життя. Додаткові фізичні вправи, хобі або просто час для відпочинку можуть надати можливість покращити фізичне та психічне здоров’я”.
Експерт часто стикається з великим навантаженням і понаднормовою роботою, але вірить, що правильне поєднання продуктивності та відпочинку може сприяти кращій роботі, а також покращенню здоров’я та настрою.
“Але такий крок був би надто ризикованим і невиправданим для країни та суспільного простору, якщо скорочення торкнеться деяких галузей державної та комунальної сфери. Тобто, мова йде про служби, які вимагають постійної уваги та наявності персоналу на робочому місці», – акцентує адвокатка.
В цей перелік Вікторія Шавгулідзе включає:
- поліцію;
- лікарів та фармацевтів;
- службу з надзвичайних ситуацій;
- організації, які надають дозволи, ліцензії;
- структури, що здійснюють розблокування податкових накладних тощо.
У той же час адвокатка звертає увагу на те, що запровадження чотириденного робочого тижня вимагає законодавчого захисту прав працівників і роботодавців. Адже законодавство має враховувати особливості кожної галузі та забезпечувати правовий захист усіх учасників процесу.
«Але роботодавці мають розуміти, що скорочення робочих днів не повинно створювати надмірного навантаження на працівників і не має подовжувати робочий день. Роботодавці мають створити належну організацію роботи, гнучкі підходи та контроль за допомогою CRM-системи. Перехід на новий графік роботи потребує коригування внутрішніх процесів бізнесу, але українське суспільство пережили коронавірус та початок воєнного стану, тож ми спокійно можемо увійти у русло таких змін без жодних навантажень», – зауважує адвокатка Вікторія Шевгулідзе.
Олексій Ящук: зменшення робочого тижня можуть дозволити багаті країни
Не так райдужно сприймає ідею чотириденного робочого тижня СЕО компанії “Хаскі Менеджмент” Олексій Ящук. Він вважає, що така ініціатива доречна лише для економічно розвинених країн, де переважає сектор високоінтелектуальних послуг. У таких державах наявний потужний людський капітал, а продуктивність праці можна підвищувати без значних додаткових інвестицій. Однак для бідніших країн, економіка яких базується на примітивному виробництві чи видобутку сировини з низькою доданою вартістю, скорочення робочого часу на 20% призведе до такого ж падіння економічних показників і рівня життя населення
«Мені не відома жодна країна, яка змогла б досягти економічного прориву, завдяки скороченню робочого часу. Навпаки у другій половині ХХ століття швидке економічне зростання спостерігалося в державах, де люди працювали по 48–60 годин на тиждень. В Україні 4-денний робочий тиждень практикується лише в окремих випадках, переважно серед топ-менеджерів, чия робота має високу частку інтелектуальної праці. Загалом менше працювати можуть дозволити собі лише багаті країни, а Україні до цього ще далеко», – каже Ящук.
Максим Кузьменко: українці можуть бути психологічно не готові до новацій
Підсумовуючи всі «за» та «проти» 4-денного робочого тижня, Co-founder & CEO компанії “Betobee” Максим Кузьменко відзначає серед основних переваг:
- зниження рівня стресу та вигорання;
- підвищення продуктивності;
- покращення work-life balance;
- зменшення кількості помилок.
Експерт виділяє й виклики, які можуть постати перед бізнесом, якщо робочий тиждень в Україні буде скорочений. А саме:
- Організація робочого процесу. Перехід на 4-денний тиждень вимагає ретельного планування, щоб уникнути перевантаження працівників. А значить, потрібен хороший проджект-менеджер, який може це все спланувати. На жаль, на ринку праці сьогодні таких не дуже багато.
- Культурні зміни. Компанії повинні адаптувати корпоративну культуру, щоб підтримувати новий формат робочого тижня. Що часто зробити непросто для людей на пострадянському простору, оскільки вони неохоче приймають зміни.
- Війна. Реальність сьогодні така, що українці мають багато працювати, щоб підтримувати та стимулювати економіку.
“Кілька років тому в Україні вже реєстрували петицію щодо запровадження 6-годинного робочого дня. Однак на той час її підтримало лише 397 осіб. Тож в подальшому, скоріше за все, питання скорочення робочого тижня в нашій країні може стати актуальним тільки після закінчення повномасштабної війни та залежатиме від умов світового ринку”, – вважає експерт.
