Перші інвестори Amazon, які вклали в стартап у 1995 році, отримали понад 216% прибутку. Тобто інвестиція в $1,000 перетворилася на $2,160,000. Але, інвестуючи в стартапи, можна як заробити капітал, так і втратити мільярди! Світовий досвід допоможе знайти баланс між бажанням допомогти та прагненням заробити, уникаючи ризиків потрапити на гачок шахраїв і збанкрутувати.
Мрії, що потребують підтримки
Для багатьох підприємців фінансова підтримка – це єдиний шлях до реалізації задумів, тому вони так потребують інвестування своїх проєктів. А інвесторів стартапи приваблюють хоча і непередбачуваним, але багатообіцяючим потенціалом. Адже, як правило, це ідеї, які несуть певні зміни, а деякі з них можуть змінити навіть весь світ. Вони обіцяють отримання високих, іноді космічних, доходів за короткий термін, а також можливість стати частиною чогось більшого, ніж просто бізнес.
Наприклад, у 2004 році ніхто й гадки не мав, що невелика компанія з Менло-Парку з назвою Facebook перетвориться на соціального гіганта світового масштабу. Перший інвестор Facebook, Пітер Тіль, вклав $500,000 в обмін на 10% акцій компанії і його ризик окупився з надлишком: ці 10% коштували мільярди, коли Facebook вийшов на IPO. Такі історії надихають. Але за кожним успіхом стоять десятки невдач.
Гра з вогнем
За даними статистики, понад 90% стартапів зазнають невдачі. Причини можуть бути різними: від відсутності попиту на продукт до проблем із менеджментом. А для самих інвесторів існує ще й ризик потрапити на гачок харизми або звабливих обіцянок стартаперів-шахраїв. Однак така небезпека не завжди зупиняє вкладників, що квапляться заробити швидких грошей.
Один із найбільш відомих провалів – компанія Theranos, яка обіцяла революцію в діагностиці крові. Засновниця, Елізабет Холмс, зуміла залучити сотні мільйонів доларів інвестицій і стала наймолодшою жінкою-мільярдеркою. Але все закінчилося скандалом, адже технологія, про яку йшлося, виявилась фікцією. Інвестори втратили майже $900 мільйонів.
Цей кейс став нагадуванням, що надто гарна ідея може бути пасткою. Саме тому успішні інвестори завжди ретельно перевіряють стартапи перед вкладенням.
Як одна інвестиція може змінити світ: історії успіху
Інвестування в стартапи — це завжди ризик, і з цим важко сперечатись. Але існує багато прикладів, коли ризик себе виправдовує і ось кілька яскравих з них:
Uber
На початку 2010-х років ідея замовляти таксі через додаток здавалася чимось незвичайним. Перші інвестори Uber вкладали в компанію, коли вона ще працювала лише в Сан-Франциско. А вже сьогодні Uber оцінюється у понад $90 мільярдів, і ранні інвестори, такі як Benchmark Capital, отримали багатократну віддачу.
Airbnb
Коли стартап Airbnb тільки починався, засновники власноруч продавали коробки з пластівцями “Obama O’s” і “Cap’n McCain’s”, щоб фінансувати свій проєкт. Але один далекоглядний інвестор, Пол Грем із Y Combinator, повірив у них і надав $20,000. Зрештою Airbnb перетворився на компанію з мільярдними прибутками, змінивши цілу туристичну індустрію.
Tesla
На початку 2000-х років ідея створення масового електромобіля викликала значний скептицизм. Та у 2004 році Ілон Маск інвестував $6,5 мільйона в Tesla, ставши її головним акціонером. І завдяки цьому компанія змогла розробити перший автомобіль Tesla Roadster. Сьогодні Tesla є лідером у галузі електромобілів і чистої енергії, з ринковою капіталізацією понад $800 мільярдів. Ця інвестиція змінила не тільки автомобільну індустрію, а й підштовхнула світ до екологічних технологій.
Балансування між революцією та хаосом
Стартапи народжуються з ідей, що ламають шаблони, і втілюються завдяки ризику та ентузіазму. Однак, рухаючись на межі, вони часто балансують на грані революційних проривів і хаосу. Для прикладу можна навести компанію WeWork, яка пропонувала коворкінг-простори. Засновник, Адам Ньюман, створив образ ідеального робочого середовища, і компанія привернула $10 мільярдів інвестицій від SoftBank. Але надмірні витрати та проблеми з менеджментом призвели до того, що WeWork не змогла реалізувати свій потенціал, а її вартість катастрофічно впала до $3 мільярдів.
Вдалі стартапи в Україні
Україна теж не пасе задніх у розвитку стартапів і за останні роки деякі українські компанії, такі як Grammarly та GitLab, стали всесвітньо відомими. Grammarly, наприклад, розпочинала як простий інструмент для перевірки англійської граматики, але сьогодні оцінюється у понад $13 мільярдів. Зараз вона є однією з провідних технологічних компаній, що спеціалізуються на штучному інтелекті для покращення письмового спілкування.
Водночас є і менш вдалі приклади. Деякі українські стартапи намагаються “зайти” на глобальний ринок, але стикаються з недостатньою підтримкою інвесторів або браком досвіду.
Що потрібно знати, перш ніж ризикувати?
Перш ніж вкладати у стартап, інвесторам варто звертати увагу на кілька ключових моментів:
- Прозорість бізнес-моделі. Чи зрозуміло, як стартап планує заробляти?
- Команда. Чи здатні засновники реалізувати свою ідею?
- Юридичні аспекти. Чи захищені права інвестора?
Одним із прикладів правильного підходу є компанія Slack. Коли її засновник Стюарт Баттерфілд презентував платформу для внутрішніх комунікацій, ідея здалася простою, але зрозумілою. Інвестори підтримали проєкт, і Slack перетворився на одного з лідерів у своїй ніші.
Тож стартапи – це джерело інновацій, драйвери економіки та шанс для інвесторів не лише заробити, але й залишити слід у розвитку нових технологій. Проте цей світ далеко не безпечний: він сповнений невизначеності, гучних перемог і не менш гучних провалів.