Днями у Китаї відбулася зустріч лідерів членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де на тлі торгової війни Дональда Трампа з усім світом “ображені” його митами країни намагалися об`єднатися. Підсумковий документ – Тяньцзіньська декларація – засвідчив, що ШОС готовий протистояти США і зовсім ігнорує війну в Україні.
Новий глобальний світовий порядок
На цьому саміті, що відбувся у Тяньцзіні, китайський лідер Сі Цзіньпін запропонував побудувати новий глобальний порядок. Такий, щоб там не домінували Сполучені Штати, але була своя банківська система та валюта — альтернатива долару. Виступаючи на урочистому банкеті у присутності лідерів понад 20 країн, голова китайського уряду заявив, що ШОС стала важливою силою у просуванні нового типу міжнародних відносин.
«Наразі світ переживає столітні зміни прискореними темпами, і нестабільні, невизначені та непередбачувані фактори значно посилилися», – сказав китайський лідер.
Зауваження Сі пролунали на тлі зусиль Китаю представити себе як ключового лідера країн, що розвиваються. Раніше аналітики заявляли, що саміт ШОС дасть Пекіну шанс зміцнити солідарність з країнами Глобального Півдня. Саміт також відбувається у той час, коли Трамп продемонстрував ознаки відступу від ролі США як глобального лідера.
Як пише The Washington Post, Сі використав платформу саміту Шанхайської організації співробітництва, щоб неявно розкритикувати політику Трампа — не називаючи його імені та не згадуючи Сполучені Штати, але демонструючи, що час американського домінування спливає.
Сі запропонував країнам ШОС поглибити економічні зв’язки, щоб скористатися перевагами «мега-розмірного ринку» групи. Китай вже інвестував 84 мільярди доларів у країни-члени та надасть ще 1,4 мільярда доларів у вигляді позик протягом наступних трьох років. Про приклади такого інвестування, читайте у моєму блозі для Investnews під назвою «Поки РФ занурюється у санкції, а США — у тарифні війни, Китай захоплює ринки». З моменту написання цього блогу китайці встигли вкласти ще сотні мільйонів доларів у різні країни світу, посилюючи свій світовий вплив.
Важливий гість
До повномасштабного нападу Росії на Україну саме кремлівського лідера можна було б вважати ключовим гостем саміту у Тяньцзіні. Але обкладена санкціями РФ все, що може наразі запропонувати — дешеві природні ресурси, які у підсумку із вторинними санкціями, можуть для покупця виявитися не такими вже і дешевими. Тому здебільшого російський диктатор приїхав на саміт задля самої можливості засвітитися серед міжнародних лідерів, демонструючи, що начебто і немає ніякої ізоляції.
Ключовим гостей цього саміту став прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, який і сам потерпає від трамповських мит та американських санкцій. Частково тому, що не йде на кабальну угоду із Вашингтоном, частково через те, що купляє дешеву російську нафту. Трамп наклав 50% мита на індійські товари — у відповідь Індія активізувала співпрацю зі ШОС, що, на думку аналітиків, було певним відходом від «зони впливу» США. Це надало Китаю шансу показати себе перед Нью-Делі надійним партнером.
Участь Моді у цьому зібранні стала його першим візитом у КНР за сім років, коли відносини між найбільш перенаселеними країнами світу були не дуже дружніми. ЗМІ трактують це, як важлива віха у спробі Пекіну налагодити зв’язки з впливовим партнером США у азіатському регіоні, який виявився відчужений через тарифи Трампа.
“Групу переважно об’єднує почуття невдоволення США, а не спільна мета. Це великі країни з власними цілями”, – каже директорка Інституту зовнішньої політики Школи передових міжнародних досліджень Університету Джонса Гопкінса Карла Фрімен.
Висновки
Навіть якщо зустріч у Тяньцзіні не дасть реальних результатів, аналітики стверджують, що сама участь у ній може бути цінною для автократичних урядів та лідерів, таких як путін та президент Ірану Масуд Пезешкіан.
Заява Китаю про формування «нового світового порядку» викликала у США помітну настороженість та критику. Американські експерти й медіа підкреслюють, що Пекін намагається вибудувати альтернативну систему міжнародних відносин, у якій провідну роль відіграватиме не Захід, а сам Китай разом із автократичними союзниками.
Financial Times зазначає, що світ дедалі більше розколюється на два блоки: демократичні країни на чолі зі США та групу авторитарних держав навколо Китаю та Росії. Хоча про створення спільної валюти чи швидку де-доларизацію наразі не йдеться, Вашингтон розглядає такий рух як ознаку стратегічної фрагментації світу.
Водночас, у Держдепі США китайські ініціативи — такі як Global Security Initiative та Global Development Initiative — називають спробою підірвати «світовий порядок, заснований на правилах», де провідне місце посідають права людини та демократичні стандарти. За оцінками американських аналітиків, Пекін прагне використати свою зростаючу економічну й політичну вагу, щоб поступово замінити західні інституції власними форматами співпраці.
Окреме занепокоєння викликає зближення Китаю з Росією, Іраном і Північною Кореєю. Дослідники з американських think tank-центрів описують це як «вісь зручності», спрямовану на підрив західних союзів. Хоча такі партнерства виглядають радше тактичними, ніж глибинними, у Вашингтоні їх сприймають як сигнал про посилення протистояння у сфері безпеки й економіки.
Безперечно, ми спостерігаємо за спробами справді змінити світовий порядок. Але чи вистачить сил автократичного блоку протистояти західному, покаже час.
