Україна зняла обмеження на доступ до геологічної інформації про стратегічні мінерали, зробивши дані про запаси критично важливих копалин відкритими для бізнесу. Це рішення, за словами урядовців, стане поштовхом до розвитку галузі, модернізації процесів та залучення інвестицій.
Про це заявила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук під час виступу на форумі “Держава і бізнес: від діалогу до партнерства”.
Розсекречення стратегічних ресурсів
Йдеться про дані щодо таких ресурсів, як літій, титан, золото, платина, паладій, алмази, цирконій, іридій та інші стратегічно важливі копалини. Відтепер ці відомості доступні для вивчення та використання бізнесом, тоді як раніше вони залишались недоступними через радянську спадщину у вигляді грифу “секретно”. Єдиною сировиною, інформація про яку залишається закритою, наразі є уран – через його чутливість до безпеки.
“Гриф відмінено, і зараз ми завершуємо всі бюрократичні процедури, щоб повноцінно працювати з інвесторами та бізнесом”, – наголосила вона.
Цифровізація геологічної інформації та міжнародна підтримка
Крім зняття обмежень, уряд розпочав масштабну цифрову трансформацію геологічної галузі. Уже оцифровано понад 6 тисяч звітів, а в планах – ще 60 тисяч. Проєкт реалізується за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, а також тривають переговори щодо розширення співпраці з американською фінансовою корпорацією DFC.
“Буквально тиждень тому підписали угоду про другий етап проєкту”, – зазначила Гринчук.
Нові списки мінералів і міжнародні ініціативи
Міністерство також повідомило про формування національних переліків критичних і стратегічних мінералів. Їх було складено з урахуванням міжнародних стандартів, зокрема Європейського Акту про критичну сировину та нормативних актів США.
Частину родовищ планують запропонувати інвесторам через аукціони та угоди про розподіл продукції. Влада сподівається, що прозорість процедур і доступ до повноцінної інформації зробить українську гірничодобувну галузь привабливішою на міжнародній арені.
До того ж у співпраці з геологічними службами інших країн Україна вже почала реалізовувати спільні проєкти. Одним із прикладів стала розробка тривимірної моделі Завалівського родовища графіту за участі французьких фахівців.
Раніше видання Invest News повідомляло, що угода між Україною та США щодо розвитку надр матиме довгостроковий характер. Вона не принесе суттєвих вигод у найближчі 10 років. Реалізація проєктів потребує значних інвестицій, подолання воєнних ризиків та розв’язання проблем із доступом до геологічних даних.
