Зовсім непрогнозовано та несподівано у світі почався розвиток ядерної енергетики, якої раніше прагнули позбутися на тлі Чорнобильської (1986 рік) та Фукусімської (2011 рік) аварій через її небезпечність. Формально більшість урядів розвинених країн притримуються концепції розробки поновлюваних джерел енергії та посилення енергозбереження. На думку прихильників цієї точки зору, якщо передові країни переключаться на розроблення більш економічних джерел світла, побутових електроприладів, опалювального обладнання і кондиціонерів, то заощадженої електроенергії буде достатньо, щоб обійтися без усіх існуючих АЕС.
Але несподівано своє слово сказали технологічні гіганти, яким для розвитку та збереження накопичувальних даних потрібно потужні джерела енергії на постійній основі. На сьогодні ніяка відновлювальна технологія не може забезпечити такі умови, тому технологічні корпорації активно звернулися до ядерної енергетики, подекуди просто викупаючи цілі блоки АЕС.
Технологічні гіганти у черзі за ядерною енергією
Один із перших інтернет-сервісів, орієнтованих на продаж реальних товарів масового попиту, Amazon оголосив про плани побудувати малі модульні ядерні реактори (SMR) у США. Нещодавно публічна корпорація підписала контракти з Energy Northwest, X-energy та Dominion Energy, бажаючи вже до 2040 року мати достатню кількість малих модульних ядерних реакторів, щоб на 100% досягти чистого нульового викиду вуглецю від своєї роботи за рахунок ядерної енергії.
SMR — це вдосконалений вид ядерного реактора з меншою фізичною площею, що дозволяє будувати їх ближче до мережі. Вони також мають швидший час створення, ніж традиційні реактори, що дозволяє їм виходити в мережу швидше.
І якщо Amazon представляє свою ідею так, що начебто у кінцевому результаті вона несе користь довкіллю, то ідея американської публічної транснаціональної корпорації Microsoft вже викликала обурення у екологів. Просто найбільша у світі компанія-виробник програмного забезпечення, яка зараз активно працює над створенням центрів обробки даних Штучного інтелекту, вирішила підписати 20-річний контракт на отримання електроенергії від АЕС на острові Три-Майл-Айленд. Тут 28 березня 1979 року сталася найстрашніша ядерна аварія в історії США.
Після аварії АЕС була закрита, а зараз її готують до повторного відкриття. Звісно, власник атомної станції – компанія Constellation Energy – запевняє, що їх об’єкт пройде потрібну модифікацію та розконсервують непошкоджений під час аварії реактор. Але мешканці Пенсільванії не на жарт стурбовані.
Американська публічна транснаціональна корпорація Google LLC поступила хитріше. Вона не стала зв’язуватися із старими атомними електростанціями, а запланувала вкластися у два малих ядерних реактори. Побудує їх американський стартап у сфері ядерних технологій Kairos Power, який вже отримав дозвіл від Комісії ядерного регулювання США на будівництво двох тестових реакторів.
З 2030 року на цій енергії повинні запрацювати дата-центри Google, якім планується постачати 500 МВт. Мешканців Оук-Рідж у штаті Теннессі заспокоюють тим, що працювати ці реактори будуть на паливі з урану, покритим вуглецевими та керамічними оболонками, які повинні будуть стримати ядерний матеріал у разі аварії.
А щоб не повторилася історія із Фукусімою, коли радіоактивна вода з пошкодженого землетрусом реактора опинилася у Тихому океані, заспокоюють, що реактори будуть охолоджуватися не водою, а розплавленим сольовим розчином. Система охолодження фторидною сіллю, за даними Національної лабораторії Оук-Рідж, може працювати навіть у разі відмови насосів, забезпечуючи пасивну циркуляцію охолоджувача.
В американській корпорації конгломерату соціальних мереж Meta Platforms, Inc теж не знайшли нічого прогресивнішого і безпечнішого за ядерну енергію, яка необхідна для роботи центру обробки даних їх Штучного інтелекту. Що правда, перша ідея Марка Цукерберга вкластися у будівництво ядерного об’єкту виявилася провальною. Як писала газета Financial Times, компанії довелося відмовитися від своїх планів, оскільки на ділянці, зарезервованій під проект, виявили рідкісний вид бджіл.
Запорука прогресу
Судячи з того, яка черга із технологічних гігантів вишукувалася за ядерною енергією, можна зробити висновок, що лише при наявності такого стабільного джерела живлення людство може отримати новий прорив у технологічному прогресі і в першу чергу у розвитку Штучного інтелекту.
Енергетичні потреби є значними. За прогнозами, до 2030 року центри обробки даних ШІ споживатимуть понад 4% світової електроенергії. Атомна енергетика пропонує рішення, забезпечуючи постійну енергію без викидів викопного палива. Передові ядерні технології, такі як SMR, отримують підтримку урядів і приватних компаній, пропонуючи масштабованість та інноваційні програми для промислової декарбонізації. Тому складається враження, що друге дихання ядерної енергетики ніщо не в змозі перекрити.
“Супротив” прогресу
Далеко не всі погоджуються з висновками урядових інституцій, техногігантів та ядерних компаній і спротив лише тільки починає набирати обертів. Критики підкреслюють наступні моменти:
- 1. Поводження з ядерними відходами: Навіть із передовими технологіями довгострокове зберігання ядерних відходів залишається серйозною проблемою. Поточні рішення, такі як підземні сховища, є дорогими та можуть становити екологічні ризики з часом.
- 2. Вартість і масштабованість: Будівництво та обслуговування атомних електростанцій, у тому числі нових малих модульних реакторів (SMR), передбачає високі початкові витрати та тривалі терміни будівництва. Противники припускають, що відновлювані джерела енергії, такі як сонце та вітер, є більш економічно ефективними та масштабованими рішеннями в середньостроковій перспективі.
- 3. Занепокоєння щодо безпеки: Хоча сучасні SMR розроблені, щоб бути безпечнішими, залишається скептицизм щодо можливості нещасних випадків, особливо у густонаселених районах, де працюють деякі центри обробки даних.
- 4. Зосередження на відновлюваних джерелах енергії: Екологічні групи виступають за надання пріоритету відновлювальній енергії, що дозволяє уникнути ризиків, пов’язаних з ядерною енергетикою. Вони стверджують, що такі технології, як зберігання акумуляторів, можуть усунути переривчасту природу сонячної та вітрової енергії, роблячи ядерну енергію непотрібною.
- 5. Громадський спротив: Багато громад продовжують опиратися встановленню поблизу ядерних установок через побоювання радіації та її передбачуваних ризиків для здоров’я, незважаючи на прогрес у безпеці реакторів.
Висновок
Наразі триває дискусія щодо ролі ядерної енергії в переході на чисту енергію, особливо в таких секторах, як Штучний інтелект та інфраструктура даних, які вимагають постійного та надійного живлення. Занепокоєні противники наголошують на необхідності ретельної оцінки ризиків та пошуку альтернатив.
Але вже зраза можна констатувати, що мабуть уперше у своїй історії технологічні гіганти стикнулися з наростаючим спротивом по-суті своїх відданих клієнтів. Користувачам же у свою чергу доведеться зробити вибір, або погодитися на ядерне живлення заради сталого та швидкого технологічного прогресу, або погодитися на уповільнення цього прогрессу, допоки техногіганти з наявними у них фінансовими можливостями не знайдуть безпечну альтернативу ядерній енергії з потрібними їм потужностями.